Вхід на сайт
Нормальна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Пiдприємства i органiзацiї при укладеннi колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, нiж передбачено в частинi першiй цiєї статтi.
Скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється:
1) для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв - 36 годин на тиждень, для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнiв вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) - 24 години на тиждень.
Тривалiсть робочого часу учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу, передбаченої в абзацi першому цього пункту для осiб вiдповiдного вiку;
2) для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, - не бiльш як 36 годин на тиждень.
Перелiк виробництв, цехiв, професiй i посад з шкiдливими умовами працi, робота в яких дає право на скорочену тривалiсть робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Крiм того, законодавством встановлюється скорочена тривалiсть робочого часу для окремих категорiй працiвникiв (учителiв, лiкарiв та iнших).
Скорочена тривалiсть робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштiв на пiдприємствах i в органiзацiях для жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда.
Для працiвникiв установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями. При п'ятиденному робочому тижнi тривалiсть щоденної роботи (змiни) визначається правилами внутрiшнього трудового розпорядку або графiками змiнностi, якi затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї з додержанням установленої тривалостi робочого тижня (статтi 50 i 51).
На тих пiдприємствах, в установах, органiзацiях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцiльним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихiдним днем. При шестиденному робочому тижнi тривалiсть щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневiй нормi 40 годин, 6 годин при тижневiй нормi 36 годин i 4 годин при тижневiй нормi 24 години.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спiльно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфiки роботи, думки трудового колективу i за погодженням з мiсцевою Радою народних депутатiв.
Напередоднi святкових i неробочих днiв (стаття 73) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених у статтi 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так i при шестиденному робочому тижнi.
Напередоднi вихiдних днiв тривалiсть роботи при шестиденному робочому тижнi не може перевищувати 5 годин.
При роботi в нiчний час встановлена тривалiсть роботи (змiни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працiвникiв, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої i частина третя статтi 51).
Тривалiсть нiчної роботи зрiвнюється з денною в тих випадках, коли це необхiдно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змiнних роботах при шестиденному робочому тижнi з одним вихiдним днем.
Нiчним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Забороняється залучення до роботи в нiчний час:
1) вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв (стаття 176);
2) осiб, молодших вiсiмнадцяти рокiв (стаття 192);
3) iнших категорiй працiвникiв, передбачених законодавством.
Робота жiнок в нiчний час не допускається, за винятком випадкiв, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота iнвалiдiв у нiчний час допускається лише за їх згодою i за умови, що це не суперечить медичним рекомендацiям (стаття 172).
За угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийняттi на роботу, так i згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагiтної жiнки, жiнки, яка має дитину вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, в тому числi таку, що знаходиться пiд її опiкуванням, або здiйснює догляд за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата працi в цих випадках провадиться пропорцiонально вiдпрацьованому часу або залежно вiд виробiтку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працiвникiв.
Час початку i закiнчення щоденної роботи (змiни) передбачається правилами внутрiшнього трудового розпорядку i графiками змiнностi у вiдповiдностi з законодавством.
При змiнних роботах працiвники чергуються в змiнах рiвномiрно в порядку, встановленому правилами внутрiшнього трудового розпорядку.
Перехiд з однiєї змiни в iншу, як правило, має вiдбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначенi графiками змiнностi.
Тривалiсть перерви в роботi мiж змiнами має бути не меншою подвiйної тривалостi часу роботи в попереднiй змiнi (включаючи i час перерви на обiд).
Призначення працiвника на роботу протягом двох змiн пiдряд забороняється.
На роботах з особливими умовами i характером працi в порядку i випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути подiлений на частини з тiєю умовою, щоб загальна тривалiсть роботи не перевищувала встановленої тривалостi робочого дня.
На безперервно дiючих пiдприємствах, в установах, органiзацiях, а також в окремих виробництвах, цехах, дiльницях, вiддiленнях i на деяких видах робiт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорiї працiвникiв щоденна або щотижнева тривалiсть робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї запровадження пiдсумованого облiку робочого часу з тим, щоб тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин (статтi 50 i 51).
( Дiю статтi 62 припинено на пiдставi Постанови Верховної Ради УРСР вiд 4 липня 1991 року (ВВР 1991, N 36, ст.474) на перiод реалiзацiї Програми надзвичайних заходiв щодо стабiлiзацiї економiки України та виходу її з кризового стану (1991 рiк - перше пiврiччя 1993 року )
Надурочнi роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалiсть робочого дня (статтi 52, 53 i 61).
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочнi роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством i в частинi третiй цiєї статтi.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочнi роботи тiльки у таких виняткових випадках:
1) при проведеннi робiт, необхiдних для оборони країни, а також вiдвернення громадського або стихiйного лиха, виробничої аварiї i негайного усунення їх наслiдкiв;
2) при проведеннi громадсько необхiдних робiт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освiтленню, каналiзацiї, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподiваних обставин, якi порушують правильне їх функцiонування;
3) при необхiдностi закiнчити почату роботу, яка внаслiдок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технiчних умов виробництва не могла бути закiнчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелi державного чи громадського майна, а також у разi необхiдностi невiдкладного ремонту машин, верстатiв або iншого устаткування, коли несправнiсть їх викликає зупинення робiт для значної кiлькостi трудящих;
4) при необхiдностi виконання вантажно-розвантажувальних робiт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення;
5) для продовження роботи при нез'явленнi працiвника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходiв до замiни змiнника iншим працiвником.
До надурочних робiт (стаття 62) забороняється залучати:
1) вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (стаття 176);
2) осiб, молодших вiсiмнадцяти рокiв (стаття 192);
3) працiвникiв, якi навчаються в загальноосвiтнiх школах i професiйно-технiчних училищах без вiдриву вiд виробництва, в днi занять (стаття 220).
Законодавством можуть бути передбаченi i iншi категорiї працiвникiв, що їх забороняється залучати до надурочних робiт.
Жiнки, якi мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, можуть залучатись до надурочних робiт лише за їх згодою (стаття 177).
Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт можливе лише за їх згодою i за умови, що це не суперечить медичним рекомендацiям (стаття 172).
Надурочнi роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) пiдприємства, установи, органiзацiї.
( Дiю статтi 65 припинено Постановою Верховної Ради УРСР вiд 4 липня 1991 року (ВВР 1991, N 36, ст.474) на перiод реалiзацiї Програми надзвичайних заходiв щодо стабiлiзацiї економiки України та виходу її з кризового стану (1991 рiк - перше пiврiччя 1993 року )
Надурочнi роботи не повиннi перевищувати для кожного працiвника чотирьох годин протягом двох днiв пiдряд i 120 годин на рiк.
Власник або уповноважений ним орган повинен вести облiк надурочних робiт кожного працiвника.