Прием на работу #111225

Доброго дня! Доброго дня! відповідно до ст. 11 та 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" може бути призупинено трудовий договір. Стаття 11. Зупинення дії окремих положень колективного договору. 1. На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця Стаття 13. Призупинення дії трудового договору 1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади. 2. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору. Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні). 3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису. Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією. Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку. 4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Відповідно до трудового законодавства України робота за сумісництвом не заборонена, і роботи за сумісництвом може бути декілько, якщо ці сумісні посади (роботи) не заважають одна одній. Отже, якщо Ви не звільнені з основної роботи, у звязку з воєним станом в країні та особливістю місцезнаходження основної роботи можна вважати трудовий договір призупиненим і Ви можете працювати на іншому підприємстві/установі як сумісник, тобто інша робота буде за сумісництвом (робота за сумісництвом в трудову книжку як правило не вноситься, може вноситись за бажанням працівника, але слід памятати, що трудова книжка має зберігатися за основним місцем роботи, всі інші положення стосовно заробітної плати та стажу роботи такі самі як і на основній роботі). Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в тій самій чи іншій організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 № 43; далі — Положення № 43). Робота по сумісництву може бути двох видів: зовнішнє сумісництво — працівник у вільний від основної роботи час виконує іншу роботу, на умовах трудового договору, в іншій організації; внутрішнє сумісництво — працівник у вільний від основної роботи час виконує іншу роботу, на умовах трудового договору, в тій же організації. Увага! За загальним правилом кількість роботодавців, з якими працівник може співпрацювати за сумісництвом не обмежена. Однак, такі обмеження можуть передбачатися: законодавством; колективним договором; угодою сторін (трудовим договором). Так скеровує частина 2 статті 21 КЗпП. Прийняття на роботу за сумісництвом Оскільки робота за сумісництвом здійснюється на умовах трудового договору, то при прийнятті на таку роботу необхідно укладати окремий самостійний трудовий договір в кожній організації (на кожній посаді, у разі внутрішнього сумісництва). Особа, що влаштовується на роботу за сумісництвом в іншу організацію, має надати роботодавцю всі документи, необхідні для проведення відповідних кадрових процедур за виключенням трудової книжки, оскільки на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи (абз. 3 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58; далі — Інструкція № 58). Укладення трудового договору, у т. ч. при прийнятті на роботу за сумісництвом (зовнішнє і внутрішнє сумісництво), оформлюється наказом власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Оплата праці за сумісництвом. Оплата праці сумісників передбачає виплату заробітної плати за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП). Такі працівники мають право на оплату фактично виконаної роботи й тоді, коли було порушено встановлені для певної категорії працівників обмеження для роботи за сумісництвом (абзац перший п. 14 Постанови № 13). Режим роботи та робочий час за сумісництвом Особливість роботи за сумісництвом, а саме — її виконання у вільний від основної роботи час — обумовлює, як правило, необхідність встановлення індивідуального режиму роботи, неповного робочого часу. Робота з неповним робочим часом є обов’язковою умовою для роботи за сумісництвом в організаціях державної форми власності (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 № 245). Облік використання робочого часу за сумісництвом ведеться окремо від обліку використання робочого часу за основною посадою. Звільнення з роботи за сумісництвом Звільнення в такому випадку провадиться з підстав, передбачених законодавством, зокрема, статтями 36, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП. У державних організаціяx додатковою підставою для припинення трудового договору із сумісником є прийняття на роботу працівника, який не є сумісником (п. 8 Положення № 43). Порушення встановлених правил прийняття на роботу (зокрема, у разі наявності обмежень на роботу за сумісництвом) може бути підставою для звільнення працівника з підстав передбачених статтею 7 КЗпП. Зверніть увагу, що при звільненні суміснику виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Часто місце роботи за сумісництвом стає для працівника основним. Багато хто з роботодавців оформлює такий «перехід» як переведення і... робить помилку. Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/article/105-qqq-16-m5-19-05-20