Прием на работу #18396

В худшем варианте к вам будет заявлен иск в суд с требованием возместить средства на обучение. Но если ознакомитесь с судебной практикой, то увидите что шансов у государства нет справа № 2-662/09 р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2009 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Миронець О.К., при секретарі - Ємець Р.Ю. за участю позивача ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Карлівського району в інтересах Управління Пенсійного Фонду України в Карлівському районі до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених на підготовку студента денної форми навчання, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості навчання в розмірі 55000 гривень вказавши, що відповідно до угоди про підготовку фахівців №029 від 01.09.2002 року, яка укладена між відповідачем та Національною юридичною академією України імені ОСОБА_3 відповідач зобов’язувався прибути після закінчення академії на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. Після закінчення навчання у Національній юридичній академії України імені ОСОБА_3 відповідача було направлено в розпорядження управління Пенсійного Фонду України в Карлівському районі для працевлаштування. Але відповідач не з»явився до управління Пенсійного Фонду України в Карлівському районі для працевлаштування. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 55000 гривень витрачених на підготовку студента денної форми навчання. В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить позов задовольнити. Відповідач позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні. Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши факти і відповідні їм правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що на підставі угоди від 01.09.2002 року №029, яка укладена між відповідачем та Національною юридичною академією України імені ОСОБА_3 відповідач здобув вищу освіту за спеціальністю – правознавство. Після закінчення навчання у Національній юридичній академії України імені ОСОБА_3 відповідача було направлено в розпорядження управління Пенсійного Фонду України в Карлівському районі для працевлаштування. Але до роботи він не приступив. Правовідносини з питань відшкодування вартості навчання випускниками вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням врегульовано Законом України «Про вищу освіту», постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». Відповідно до ст.53 Конституції України держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних закладах. Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі №5-рп/2004 визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплат, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення) Пунктом 14 «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» визначено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. Пунктом 4 даного Порядку Міністерству фінансів разом з Міністерством освіти і науки, Міністерством економіки, Міністерством юстиції та Національним банком доручено розробити і затвердити Порядок визначення та відшкодування вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування. Поряд з цим, судом встановлено, що до теперішнього часу вказаний Порядок не прийнятий та не затверджений. Статтею 56 Закону України «Про вищу освіту» гарантовано випускникам вищого начального закладу, що його працевлаштування повинно здійснюватись за направленням вищого навчального закладу відповідно до угоди між замовником, керівником навчального закладу та випускником. Також з Закону України «Про вищу освіту» слідує, що даний Закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку додержавного бюджету вартості навчання, компенсування замовникові витрат у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови його без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни за власним бажанням з роботи протягом трьох років. Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача. Керуючись ст. 43,53 Конституції України, ст..56 Закону України «Про вищу освіту» , ст.212-215 ЦПК України, с В И Р І Ш И В: Відмовити прокурору Карлівського району в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених на підготовку студента денної форми навчання в повному обсязі. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Карлівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7277307