Прием на работу #3307

Стаття 28. Кадровий резерв державної служби У державних органах створюється кадровий резерв для зайняттяпосад державних службовців, а також для просування по службі. Кадровий резерв формується із: спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування,виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а такожвипускників навчальних закладів відповідного профілю; державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшлистажування та рекомендовані для просування на більш високі посади. Порядок формування і організація роботи з кадровим резервомрегулюються Положенням про кадровий резерв державної служби( 199-2001-п ), яке затверджується Кабінетом Міністрів України. ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 199 ПОЛОЖЕННЯ про формування кадрового резерву для державної служби 1. Кадровий резерв для державної служби (далі - кадровий резерв) створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі. Формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які: мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень. 2. Кадровий резерв формується з: народних депутатів України; керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій; працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах; осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву; випускників вищих навчальних закладів, у тому числі тих, що зараховані на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління. 2-1. Кадровий резерв на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, формується на конкурсних засадах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. 3. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, володіють навичками роботи на комп'ютері, мають організаторські здібності, необхідні для виконання посадових обов'язків. Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно-збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних сферах управління. Зарахування працівника до кадрового резерву проводиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника. 4. На кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посаду керівника - не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву, з урахуванням фактичної потреби. Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щороку в грудні. У разі необхідності до списку протягом року можуть бути внесені зміни у порядку, встановленому для зарахування до кадрового резерву. Зразок списку осіб, зарахованих до кадрового резерву, додається. 5. Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом чи розпорядженням керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодження кандидатур з цими органами. Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня (крім першої - третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України), розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу. 6. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації вносять до 1 березня кожного року Головдержслужбі пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснює Президент України та Кабінет Міністрів України, для їх узагальнення та подання відповідно Національній раді з питань державного управління та місцевого самоврядування, Секретаріатові Кабінету Міністрів України. Народні депутати України, яким після закінчення строку повноважень або дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень не надано попередню роботу (посаду) та які не можуть самостійно працевлаштуватись, зараховуються до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, за пропозиціями, що подаються Головдержслужбі до 1 листопада кожного року Апаратом Верховної Ради України. Списки кандидатур, які пропонується зарахувати до кадрового резерву на посади, призначення на які здійснює Президент України, Національна рада подає на розгляд Президента України. Списки кандидатур, які пропонується зарахувати до кадрового резерву на посади, призначення на які здійснює Кабінет Міністрів України, Секретаріат подає на розгляд Кабінету Міністрів України. Протягом року до списків осіб, включених до кадрового резерву на посади, зазначені в цьому пункті, можуть вноситися зміни. 7. Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається питання щодо оформлення в установленому порядку допуску до державної таємниці особам, які його не мають. 8. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками державних органів чи їхніх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається: вивчення і аналіз виконання законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України; систематичне навчання шляхом самоосвіти; періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (у тому числі зарубіжних); участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та питань діяльності державних органів і структурних підрозділів; стажування терміном до двох місяців у державному органі, до кадрового резерву якого зараховано працівника; виконання обов'язків державного службовця, на посаду якого зараховано працівника до кадрового резерву; залучення до розгляду відповідних питань, проведення перевірок, службових розслідувань; участь у підготовці проектів актів законодавства, інших нормативних документів. 9. Контроль за виконанням особистих річних планів осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників державних органів, покладається на керівників органів вищого рівня, на інші посади - на керівників структурних підрозділів. 10. Методичне керівництво роботою з кадровим резервом, аналіз якісного складу кадрового резерву та моніторинг його використання здійснює Головдержслужба. 11. Кадрові служби державних органів, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), формують кадровий резерв, систематично аналізують та узагальнюють практику його формування, вносять пропозиції керівництву щодо вдосконалення цієї роботи. 12. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу. Просування по службі державного службовця, зарахованого до кадрового резерву, або такого, що пройшов стажування чи навчався в Національній академії державного управління при Президентові України, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу поза конкурсом. 13. Керівник державного органу несе відповідальність за ефективну підготовку і використання кадрового резерву. У разі заміщення вакантної посади керівник державного органу в поданні про призначення кандидата на цю посаду повинен зазначити, протягом якого періоду він перебував у кадровому резерві, яким чином виявив себе, а якщо не перебував - подати обгрунтовані пояснення причини невикористання кадрового резерву. 14. Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного державного органу. Виключення із списків кадрового резерву оформляється наказом чи розпорядженням керівника.