Завдання та обов’язки. Організовує впровадження у виробництво прогресивних, економічно обґрунтованих технологічних процесів і режимів роботи устаткування, що забезпечують ефективне використання зерна, виробничих фондів, скорочення витрат на виробництво продукції, поліпшення її якості і зростання продуктивності праці.
Забезпечує виробництво якісної стандартної продукції (крупи), виконання правил організації і ведення технологічного процесу; розроблення та упровадження технологічних процесів, які відповідають рівню сучасної техніки, засобів механізації та автоматизації, а також технологічного оснащення, що сприяють підвищенню якості продукції, що виготовляється, продуктивності праці й ефективності виробництва; своєчасне освоєння проектних потужностей; розроблення всієї технологічної документації і контроль за її застосуванням у цехах та на дільницях підприємства; своєчасну підготовку виробництва, максимальне використання наявних площ та потужностей, постійне підвищення рівня використання технологічного устаткування.
Розглядає і затверджує зміни, що вносяться в технічну документацію у зв’язку з коригуванням технологічних процесів та режимів роботи устаткування, а також раціоналізаторські пропозиції і винаходи, які стосуються технології виробництва. Контролює виконання перспективних і річних планів технологічної підготовки виробництва, суворе додержання встановлених технологічних процесів, виявляє порушення технологічної дисципліни і вживає заходів щодо їх усунення.
Керує розробленням заходів щодо запобігання браку, освоєння нової техніки, нових високопродуктивних технологічних процесів, виконання розрахунків виробничих потужностей та завантаження устаткування, підвищення технічного рівня виробництва та коефіцієнта змінності роботи устаткування, упровадження прогресивних норм затрат праці, витрат сировини, палива та електроенергії на виробництво продукції, зниження матеріаломісткості продукції і трудомісткості її виробництва; проведення дослідних та експериментальних робіт з удосконалення техніки і технології виробництва крупи.
Бере участь у розробленні та впровадженні заходів щодо комплексної механізації та автоматизації круп’яних цехів, модернізації технологічного устаткування, скорочення строків освоєння нової техніки і технологій, раціонального використання виробничих потужностей, зниження енерго- та матеріаломісткості продукції, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, наукової організації праці, атестації і раціоналізації робочих місць; у розробленні плану виробництва; проектів реконструкції підприємства; у промислових випробуваннях нових видів машин і устаткування, засобів механізації та автоматизації виробництва; у роботі комісій з приймання систем і устаткування в експлуатацію. Координує і спрямовує діяльність цехів. Готує резерв на заміщення вакантних посад у цехах.
Повинен знати: постанови, розпорядження, накази та інші керівні і нормативні матеріали щодо технологічної підготовки виробництва; профіль, спеціалізацію й особливості структури підприємства; перспективи технічного розвитку круп’яної промисловості і підприємства, досягнення науки і техніки в галузі виробництва крупи; правила організації і ведення технологічного процесу на крупозаводах; схеми технологічного процесу підготовки зерна до лущіння; технічні характеристики, конструктивні особливості і режими роботи устаткування, правила його експлуатації; вимоги до зерна і готової продукції, державні та галузеві стандарти на зерно і готову продукцію; засоби механізації та автоматизації виробничих процесів; порядок приймання устаткування в експлуатацію; вимоги наукової організації праці при проектуванні технологічних процесів виробництва крупи; положення про атестацію та раціоналізацію робочих місць; порядок розрахунку економічного ефекту від упровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів; основи ринкової економіки, організації виробництва, праці й управління.
Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра — не менше 2 років, спеціаліста — не менше 3 років.