Глава V: Час вiдпочинку

Працiвникам надається перерва для вiдпочинку i харчування тривалiстю не бiльше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для вiдпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години пiсля початку роботи.

Час початку i закiнчення перерви встановлюється правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

Працiвники використовують час перерви на свiй розсуд. На цей час вони можуть вiдлучатися з мiсця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працiвниковi повинна бути надана можливiсть приймання їжi протягом робочого часу. Перелiк таких робiт, порядок i мiсце приймання їжi встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї.

При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)

На пiдприємствах, в установах, органiзацiях, де робота не може бути перервана в загальний вихiдний день у зв'язку з необхiднiстю обслуговування населення (магазини, пiдприємства побутового обслуговування, театри, музеї i iншi), вихiднi днi встановлюються мiсцевими Радами народних депутатiв.

На пiдприємствах, в установах, органiзацiях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технiчних умов або через необхiднiсть безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихiднi днi надаються в рiзнi днi тижня почергово кожнiй групi працiвникiв згiдно з графiком змiнностi, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї.

Тривалiсть щотижневого безперервного вiдпочинку повинна бути не менш як сорок двi години.

Робота у вихiднi днi забороняється. Залучення окремих працiвникiв до роботи у цi днi допускається тiльки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) пiдприємства, установи, органiзацiї i лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством i в частинi другiй цiєї статтi.

Залучення окремих працiвникiв до роботи у вихiднi днi допускається в таких виняткових випадках:

1) для вiдвернення або лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, виробничих аварiй i негайного усунення їх наслiдкiв;
2) для вiдвернення нещасних випадкiв, якi ставлять або можуть поставити пiд загрозу життя чи нормальнi життєвi умови людей, загибелi або псування майна;
3) для виконання невiдкладних, наперед не передбачених робiт, вiд негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота пiдприємства, установи, органiзацiї в цiлому або їх окремих пiдроздiлiв;
4) для виконання невiдкладних вантажно-розвантажувальних робiт з метою запобiгання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення.

Залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихiдний день може компенсуватися, за згодою сторiн, наданням iншого дня вiдпочинку або у грошовiй формi у подвiйному розмiрi.

Оплата за роботу у вихiдний день обчислюється за правилами статтi 107 цього Кодексу.

Встановити такi святковi днi:

1 сiчня - Новий рiк
7 сiчня - Рiздво Христове
8 березня - Мiжнародний жiночий день
1 i 2 травня - День мiжнародної солiдарностi трудящих
9 травня - День Перемоги
28 червня - День Конституцiї України
24 серпня - День незалежностi України.

Робота також не провадиться в днi релiгiйних свят:

7 сiчня - Рiздво Христове
один день (недiля) - Пасха (Великдень)
один день (недiля) - Трiйця.

За поданням релiгiйних громад iнших (неправославних) конфесiй, зареєстрованих в Українi, керiвництво пiдприємств, установ, органiзацiй надає особам, якi сповiдують вiдповiднi релiгiї, до трьох днiв вiдпочинку протягом року для святкування їх великих свят з вiдпрацюванням за цi днi.

У днi, зазначенi у частинах першiй i другiй цiєї статтi, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технiчнi умови (безперервно дiючi пiдприємства, установи, органiзацiї), роботи, викликанi необхiднiстю обслуговування населення. У цi днi допускаються роботи iз залученням працiвникiв у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.

Робота у зазначенi днi компенсується вiдповiдно до статтi 107 цього Кодексу.

Громадянам, якi перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також працюють за трудовим договором у фiзичної особи, надаються щорiчнi (основна та додатковi) вiдпустки iз збереженням на їх перiод мiсця роботи (посади) i заробiтної плати.

Щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня укладення трудового договору.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 31 календарний день.

Для деяких категорiй працiвникiв законодавством України може бути передбачена iнша тривалiсть щорiчної основної вiдпустки. При цьому тривалiсть їх вiдпустки не може бути меншою за передбачену частиною першою цiєї статтi.

Щорiчнi додатковi вiдпустки надаються працiвникам:

1) за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi;
2) за особливий характер працi;
3) в iнших випадках, передбачених законодавством.

Тривалiсть щорiчних додаткових вiдпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Творча вiдпустка надається працiвникам для закiнчення дисертацiйних робiт, написання пiдручникiв та в iнших випадках, передбачених законодавством.

Тривалiсть, порядок, умови надання та оплати творчих вiдпусток установлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Днi тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої у встановленому порядку, а також вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами до щорiчних вiдпусток не включаються.

Святковi i неробочi днi (стаття 73 цього Кодексу) при визначеннi тривалостi щорiчних вiдпусток не враховуються.

Щорiчнi основна та додатковi вiдпустки повної тривалостi у перший рiк роботи надаються працiвникам пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

У разi надання зазначених вiдпусток до закiнчення шестимiсячного термiну безперервної роботи їх тривалiсть визначається пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, крiм визначених законом випадкiв, коли цi вiдпустки за бажанням працiвника надаються повної тривалостi.

Щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути наданi працiвниковi в будь-який час вiдповiдного робочого року.

Черговiсть надання вiдпусток визначається графiками, якi затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), i доводиться до вiдома всiх працiвникiв. При складаннi графiкiв ураховуються iнтереси виробництва, особистi iнтереси працiвникiв та можливостi їх вiдпочинку.

Конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пiзнiш як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Подiл щорiчної вiдпустки на частини будь-якої тривалостi допускається на прохання працiвника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днiв.

Невикористана частина щорiчної вiдпустки має бути надана працiвнику, як правило, до кiнця робочого року, але не пiзнiше 12 мiсяцiв пiсля закiнчення робочого року, за який надається вiдпустка.

Вiдкликання з щорiчної вiдпустки допускається за згодою працiвника лише для вiдвернення стихiйного лиха, виробничої аварiї або негайного усунення їх наслiдкiв, для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування майна пiдприємства, установи, органiзацiї з додержанням вимог частини шостої цiєї статтi та в iнших випадках, передбачених законодавством. У разi вiдкликання працiвника з вiдпустки його працю оплачують з урахуванням тiєї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини вiдпустки.

Щорiчна вiдпустка на вимогу працiвника повинна бути перенесена на iнший перiод у разi:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом термiну письмового повiдомлення працiвника про час надання вiдпустки (частина п'ята статтi 79 цього Кодексу);
2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробiтної плати працiвнику за час щорiчної вiдпустки (частина третя статтi 115 цього Кодексу).

Щорiчна вiдпустка повинна бути перенесена на iнший перiод або продовжена у разi:

1) тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої у встановленому порядку;
2) виконання працiвником державних або громадських обов'язкiв, якщо згiдно iз законодавством вiн пiдлягає звiльненню на цей час вiд основної роботи iз збереженням заробiтної плати;
3) настання строку вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами;
4) збiгу щорiчної вiдпустки з вiдпусткою у зв'язку з навчанням.

Щорiчна вiдпустка за iнiцiативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разi, коли надання щорiчної вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на нормальному ходi роботи пiдприємства, установи, органiзацiї, та за умови, що частина вiдпустки тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному робочому роцi.

У разi перенесення щорiчної вiдпустки новий термiн її надання встановлюється за згодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення вiдпустки на iнший перiод, настали пiд час її використання, то невикористана частина щорiчної вiдпустки надається пiсля закiнчення дiї причин, якi її перервали, або за згодою сторiн переноситься на iнший перiод з додержанням вимог статтi 12 Закону України "Про вiдпустки" .

Забороняється ненадання щорiчних вiдпусток повної тривалостi протягом двох рокiв пiдряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами чи з особливим характером працi.

За бажанням працiвникiв, переведених на роботу з одного пiдприємства, установи, органiзацiї на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової компенсацiї, щорiчна вiдпустка повної тривалостi надається до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи пiсля переведення.

Якщо працiвник, переведений на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, повнiстю або частково не використав щорiчнi основну та додатковi вiдпустки i не одержав за них грошову компенсацiю, то до стажу роботи, що дає право на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки, зараховується час, за який вiн не використав цi вiдпустки за попереднiм мiсцем роботи.

До стажу роботи, що дає право на щорiчну основну вiдпустку (стаття 75 цього Кодексу), зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числi на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається вiдпустка;
2) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно з законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу);
3) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним зберiгалося мiсце роботи (посада) i йому надавалося матерiальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, за винятком вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;
4) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним зберiгалося мiсце роботи (посада) i йому не виплачувалася заробiтна плата у порядку, визначеному статтями 25 i 26 Закону України "Про вiдпустки", за винятком вiдпустки без збереження заробiтної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирiчного вiку;
5) час навчання з вiдривом вiд виробництва тривалiстю менше 10 мiсяцiв на денних вiддiленнях професiйно-технiчних навчальних закладiв;
6) час навчання новим професiям (спецiальностям) осiб, звiльнених у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва та працi, у тому числi з лiквiдацiєю, реорганiзацiєю або перепрофiлюванням пiдприємства, установи, органiзацiї, скороченням чисельностi або штату працiвникiв;
7) iншi перiоди роботи, передбаченi законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки (стаття 76 цього Кодексу), зараховуються:

1) час фактичної роботи iз шкiдливими, важкими умовами або з особливим характером працi, якщо працiвник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалостi робочого дня, встановленої для працiвникiв даного виробництва, цеху, професiї або посади;
2) час щорiчних основної та додаткових вiдпусток за роботу iз шкiдливими, важкими умовами i за особливий характер працi;
3) час роботи вагiтних жiнок, переведених на пiдставi медичного висновку на легшу роботу, на якiй вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторiв.

У разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

У разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових, науково-педагогiчних працiвникiв, спецiалiстiв навчальних закладiв, якi до звiльнення пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачується за не використанi ними днi щорiчних вiдпусток з розрахунку повної їх тривалостi.

У разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприємства, установи, органiзацiї, куди перейшов працiвник.

За бажанням працiвника частина щорiчної вiдпустки замiнюється грошовою компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної та додаткових вiдпусток не повинна бути менше нiж 24 календарних днi.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв замiна всiх видiв вiдпусток грошовою компенсацiєю не допускається.

У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачується спадкоємцям.

У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про вiдпустки", працiвнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку вiдпустка без збереження заробiтної плати.

За сiмейними обставинами та з iнших причин працiвнику може надаватися вiдпустка без збереження заробiтної плати на термiн, обумовлений угодою мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом, але не бiльше 15 календарних днiв на рiк.

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом Міністрів України