По результатам исследования среди более 10 тысяч опрошенных человек, 54% договорились о том, чтобы директор компании в случае смены работы выдавал сопроводительное письмо или выступал в роли рекомендательного лица. 10% признались, что попросят в том случае, если это будет нужно. 17% граждан заверяют, что в рекомендациях они не нуждаются. А 19% соискателей объяснили, что им просто некого просить об этом.
По мнению работодателей, отсутствие рекомендации еще ни чего не решает. Конечно они обращают внимание на рекомендации, но для них это не принципиально. Так, например каждый десятый работодатель уверяет в том, что они совсем не нужны, объясняя тем, что многое зависит от самого кандидата на вакантную должность.
Как оказалось, в большинстве случае работодатели охотно рассмотрят рекомендации на низшие должности (няни, домработницы) и на самые топовые (руководители, директора).
В рекомендательных письмах руководители характеризуют человека и его способности. Как признаются рекрутеры, встречаются не более 10% писем с некоторыми отрицательными отзывами. А в 33% случаях, письма о выбранных соискателях приходят в изумительном виде.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?