А вот количество вакансий уменьшилось. И теперь в среднем на одну вакансию претендуют 20 человек. В данный момент большинство уволенных – это низкопрофессиональные работники. Сейчас ищут работу продавцы, рабочие, водители, швеи, охранники, слесари, автослесари. Для такой категории лиц нагрузка на одно рабочее место – 40 человек.
Хотя в прошлом году работодатели подали заявки на 68 тысяч вакансий. И в этом году вакансии для тех, кто хочет работать, есть. По словам Василия Буртника, по состоянию на 1 февраля было подано более трех тысяч новых вакансий. Все они, в основном, – рабочие.
В то же время, еще в прошлом году были вакансии для банковских работников. Правда, управляющих банком не было, но обычных специалистов искали. При этом были вакансии с заработной платой в 12 тысяч гривен.
А вот наши граждане, которые в свое время выехали на работу за границу, в Украину возвращаться не спешат. На сегодня в службах занятости области таких зарегистрировали только 12 человек. Хотя страны, куда поехали на заработки украинцы, разрабатывают программы «мягкого» возвращения чужестранцев. Ведь граждане тех стран требуют, чтобы в первую очередь обеспечили работой их. Зато в Украине иностранных сотрудников хватает. И все они занимают высокие должности – начальников и топменеджеров. Правда, по словам Василия Буртника, их не так много, от 600 до 800 человек. И все они работают в иностранных фирмах, которые вкладывают деньги в экономику Украины.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?