Якось один приятель зневажливо відгукнувся про стоматологів: мовляв, це ті, що в чужих ротах колупаються. Дуже гарне формулювання від людини, яка продає трактори, чи не так? Але стоматологи хоч пристойно заробляють, а що така людина скаже про касирів, прибиральників та вуличних підмітальників? Зневажливо пирхне і в кращому разі подумає: «Як добре, що це не я».

Поговоримо разом з Jobs.ua на таку делікатну тему, чи варто соромитися «простих» професій, як-от професія касира.

Скільки професій чудних готує нам доба просвіти…

Людство розвивається, постійно з’являються нові професії. Їх усі можна умовно розділити на білих і синіх комірців. Білі комірці працюють в офісах і урядових установах, сині комірчики трудяться в магазинах, на заводах, сміттєнавантажувачах тощо. Ці два робочі класи не те що б ворогують між собою, але в них мало спільного між собою. Складно уявити ситуацію, щоб юрист, лікар чи суддя тісно товаришував з сантехніком чи штукатуром.

Чому так відбувається? Зрозуміло, що різні світогляди. Ці люди щодня обертаються в різних середовищах, спілкуються з людьми певного становища, що й формує їхній спосіб і стиль життя.

Так, ми більшість часу в дорослому житті проводимо за роботою, але хіба це погано? Чимось же потрібно займатися в житті, чи не так? Досить часто можна почути у фільмах від недалеких героїв, як вони зароблять (вкрадуть, незаконно заволодіють) великі грошенята і осядуть десь на березі моря-океану. І будуть попивати коктейлі, плавати в теплій водичці океану і горя не знати. Але це ілюзія, хіба не так?

Без справи, без діла людина зачахне і змарніє. Навіть якщо від своєї роботи вона не надто в захваті.

Різні люди на «простих» роботах

Трапляється й таке, що касиром в супермаркеті стає людина, яка зовсім не сподівалася туди потрапити. Приміром, люди з кількома вищими освітами, що промовисто натякає, наскільки вища освіта може бути переоцінена.

Такі люди на «простих» роботах можуть поводитися гонорово і зверхньо. Колектив це розуміє і не приймає їх. Робота для таких людей на касі і загалом у магазині не буде легкою, спрацюватися буде важко. Конфліктів з колективом не уникнути. Втім, порада тут одна-єдина: високо себе не нести, а корону можна поправити ввечері після роботи, це не проблема.

А якщо серйозно, то все, що потрібно — просто бути людиною. Ставитися до колег щиро і без гонору. Вчитися в досвідченіших і просити їх про допомогу, коли потрібно. Не пліткувати за спиною, бо стіна мають вуха. Наче нескладний набір правил, як вважаєте?

А ви точно знаєте, хто перед вами на касі?

Іронічно, але трапляється й таке, що покупця на касі обслуговує більш освічена і забезпечена людина. Люди з грішми чи зв’язками з різних причин можуть потрапляти на «просту» роботу. Хтось бунтує проти родини, а хто хоче спробувати свої сили в професії, яка на перший погляд не вимагає особливих навичок. Хоча чому не вимагає? Всі ми стикалися на касі з привітними і похмурими продавцями. А до кого приємно підходити з товарами, чи не до привітнішої й усміхненої продавчині? Хоча невдалі дні у всіх трапляються, і не завжди будеш усміхненим, факт.

Отже, який висновок можемо зробити з усього вищесказаного? Всі професії важливі, всі професії потрібні. Хоча деякі професії, ніде правди діти, малооплачувані і фізично важкі. Але чи означає це, що їх потрібно соромитися?