Ще не так й давно, робота на одному й тому робочому місці, принаймні, в межах однієї установи, вважалася кращим показником професійності робітника. На шукачів, які демонстрували трудові книжки із «переліком професій» дивилися, як на ненадійний елемент, таких собі, «несерйозних людей», здатних будь-якої миті знову «щось там змінювати» .
Сучасний світ праці та ринку праці, суттєво змінився, й сьогодні, фахівці з рекрутингу та психологи разом із соціологами, одностайно наполягають на регулярній (не рідше, ніж один раз у 3-4 роки) зміні роботи. Мова, навіть, не йде про компанії, працюючи в одному напрямку. Фахівці радять міняти сфери, зайняття та ступень відповідальності, випробуючи кожного разу щось нове, знаходячи нових корисних знайомих та покращуючи фінансовий статок, завдяки постійному професійному росту.
При цьому, чималий відсоток шукачів, доволі скептично ставляться до такого варіанту роботи, саме тому, що кожна нова зміна робочого місця, спричиняє цим людям справжній стрес. Все так складається від того, що багато дорослих людей, відчувають справжній страх, лише припустивши думку про можливу зміну роботи та початку професійної кар’єри «знову».
В такого страху багато причин, як саме й видів побоювань пошуків нової роботи. Гарна новина в тому, що майже всі такі страхи піддаються усуненню, головне зрозуміти про наявність проблеми своєчасно та не зволікати від належних дій.
Страх залишитися «біля розбитого корита», диктує людині невизначеність. Власний, часто не завжди позитивний досвід, новини, які стосуються ситуації на ринку праці України тощо, все це здатне навіювати думки про суцільну неможливість вдалого працевлаштування. Просто запам’ятайте, що згідно статистичних спостережень, у середньому, людина яка дійсно шукає роботу, працевлаштовується протягом 3 – 6 тижнів. Період суттєво залежатиме від того, яку роботу шукає людина та які навички вона має.
Щоб не відчувати страху, не поспішайте одразу залишати поточну роботу, а візьміть, наприклад, відпустку, протягом якої можна спробувати попрацювати на новому місці та порівняти варіанти.
Все нове та невідоме, не лише має привабливість та цікавість. Не менш сильно людину непокоять та лякають незнайома обстановка, невизначене майбутнє, чужий колектив та інші «додатки» до нового місця роботи.
Допоможе розуміння того, що варіант залишитись на старому місці – більше лихо. З якихось причин, ви таки маєте думки про необхідність зміни роботи? Тож, переконайте себе, що залишатися- «смерті подібно», та сміливо обирайте «менше зло». До речі, ви не знаєте, чи «зло2 воно насправді, бо за тією самою статистикою, переважна більшість змін колективів та роботи, виявляється правильними та вдалими для людей вчинками.
Спочатку людина переймається тим, як на її звільнення відреагує оточення, та чи не сприйматиме колектив та керівництво такий вчинок на кшталт зради. Тим паче, якщо робітник мав змогу скористатися якою-небудь допомогою від керівника або колег. Коли ці думки вдається заспокоїти. Приходить страх «можливого розчарування» але вже з боку наступного керівника та колективу.
Зрозумійте, що лише ви самі відповідні за власне життя й ніяке ставлення оточуючих вас людей не повинне впливати на ваші рішення, особливо, коли це доречно та стосується такого важливого аспекту, як працевлаштування та заробіток.
А, якщо раптом, на новому місці «щось» виявиться гіршим за знайомий аналог на роботі поточній? Чи то зарплатню стануть затримувати. Чи то шеф виявиться справжнє самодуре, чи колектив скрадатиметься геть з поганих людей… такі думки можуть стати переконливою останньою краплею, яка схилить ваги роздумів у бік «залишатися, терпіти та нічого не змінювати».
Доведіть себе самому той факт, що ідеалів просто не існує, й те, що ви маєте необхідність зміни роботи – також факт. Тому, краще сподіватися на те, що ви помиляєтеся (у 99% випадків) й продовжувати розпочатий процес зміни робочого місця.
Для когось, співбесіда може стати справжнім кошмаром та таким випробуванням, яке можна й не пройти. Розуміння цього, одразу охолоджує думки про зміну роботи та залишає людину у тих самих проблемах надовго. Допоможе практика спілкування та розуміння неможливості прийняття іншого рішення, аніж пошуки нової роботи. До будь-якого спілкування можна й підготуватися, тим більш, якщо стандартна співбесіда відбувається , частіше за все, лише один раз.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?