Робота в іноземних компаніях – це не лише про ваш професійний досвід. Багато важить вміння порозумітися з іншими за своєю ментальністю людьми. Адже, наймаючись в британську компанію, канадську чи, приміром, японську – а чому б і ні? – доведеться приймати інші правила гри. Наслідувати корпоративну культуру тієї чи іншої країни. То яка вона, ця корпоративна культура у різних країнах світу? Давайте з’ясуємо.

Америка і Канада: в чому відмінності і чи є в них щось спільне?

І розпочнемо з наших далеких друзів, які вболівають за нашу країну і активно нам допомагають з протилежного кінця світу. І хоча ці дві країни межують між собою, але вони настільки різні, що відмінності в світогляді та ментальності чітко проглядаються навіть в ставленні до робочих процесів. Але дещо є в них спільне – вони поважають дане партнеру слово, не роблять з керівництва ідолів, бо керівники такі ж самі наймані працівники, як і всі інші. Також що ті, що інші воліють жити в режимі «швидше, вище, сильніше». Жителі Північної Америки, що канадці, що американці, виховуються так змалку. Їх з малих літ привчають до незалежності, самостійності, прищеплюють дух суперництва і вміння вигравати скрізь і у всьому. Так, американці люблять вимірювати успіх кількістю зароблених грошей. А що, хіба це не так? Якщо розумний і талановитий – зароби цим на життя. І чим талановитіший, тим більше можеш заробити, якщо зумієш свої таланти прикласти до якоїсь справи.

От що цікаво, корпоративна культура все-таки суттєво відрізнятиметься. Тут канадці та американці в цілому геть не схожі. Канадці воліють на робочому місці дотримуватися дистанції, а для американців слова «приятель» та «колега» ледве не синоніми. Всі ці моменти ми можемо спостерігати в їхніх фільмах, коли після роботи приятелі, вони ж колеги, йдуть в симпатичний ґенделик, щоб перехопити бокальчик-другий пива. І якщо американці не проти відзначити день народження когось із колег смачним тортиком і чаєм-кавою, то в канадців так не прийнято. В них взагалі день народження вважається конфіденційною інформацією. Ось така разюча відмінність двох сусідніх країн, економічно успішних, але настільки різних за ментальністю та світоглядом.

Звісно, про американців та канадців можна розмовляти ще довго, але в нас не лише про них стаття. Давайте довідаємося, як справи з корпоративною культурою в інших народів світу, європейських та найекзотичніших у цьому огляді країн – Японії та Китаю.

Британія і пунктуальність – це фактично синоніми

Англійці, от саме англійці, а не ірландці чи шотландці – педантичні у всьому. Вони люблять приділяти увагу деталям, і того ж самого вимагають від колег. Працевлаштовуючись в англійську компанію, приготуйтеся до того, що зіштовхнетеся з британським консерватизмом на усіх можливих рівнях. Що правила спілкування, що обмеження в дрес-коді – ретельно дотримуйтеся усіх настанов і рекомендацій, якщо хочете успішно вести справи в цій країні.

Подбайте про таку навичку, як пунктуальність. Це «маст хев» для усіх людей, які хочуть працювати з англійськими партнерами. Запізнюватися в діловому середовищі – це моветон, вас перестань сприймати всерйоз, якщо ви навіть не можете прийти вчасно на ділову зустріч. Зрештою, так і повинно бути в справжньому бізнесі, і нашим співвітчизникам не буде зайвим впроваджувати такі ж правила в своєму бізнесі. Хочеш бути успішним – будь пунктуальним, тримай слово, довіряй партнеру, якщо він заслуговує на довіру. Просто і складно водночас.

Будьте готові також до того, що ви не будете сприймати англійський гумор. В корпоративному середовищі англійців прийнято ввічливо посміхнутися на жарт співрозмовника, навіть якщо не зрозуміли його. Просто всміхніться і не акцентуйте на цьому увагу, і все буде добре.

Німці і педантичність – спробуйте нас розлучити!

Німців можна назвати педантичними та розважливими людьми. Працевлаштовуючись в німецьку компанію на роботу, приготуйтеся до того, що ваші німецькі колеги та керівництво будуть вкрай стриманими на робочому місці. Навіть якщо між партнерами давно склалися дружні стосунки, на роботі й надалі звертатимуться на «ви» і на прізвище. Німці теж надзвичайно пунктуальні, як і англійці. Тому спізнюватися на ділові зустрічі теж неприпустимо. Будьте готові, що таку поведінку прирівняють до неповаги.

Як не дивно, в такому середовищі бюрократія стає особливо неповоротким та неспішним механізмом. До робочих питань німці ставляться без поспіху, все обдумують і планують заздалегідь. І якщо німець говорить, що йому потрібно подумати у відповідь на вашу пропозицію – не потрібно одразу думати, що він вам відмовляє. Йому справді потрібно все ретельно обміркувати.

Що цікаво, час після роботи – це час без робочих справ, і ніяк інакше. Між приватним і робочим життям пролягає чітка межа. Не буде зайвим також знати, що німці не мають звички ділитися з іншими людьми своїми речами, як і не мають звички порушувати особистий простір інших людей. І в жодному разі це не потрібно сприймати як жадібність, неповагу чи невихованість. Такі особливості їхнього менталітету.

Китай, або Пошана до ієрархії, закріплена на генетичному рівні

Нескладно здогадатися, що корпоративна культура в Китаї суттєво відрізнятиметься від європейського чи американського бізнес-етикету. Приміром, в китайців на генетичному рівні закріплений принцип прояву поваги до вищої за статусом людини. Століття минули, Китай суттєво модернізувався за останні п’ятдесят років і в економічному плані пішов далеко вперед… але деякі риси менталітету китайського народу так і лишилися незмінними. Подивіться будь-який історичний фільм про Китай, і все стане зрозумілим без зайвих слів.

Що цікаво, для китайців не характерно виражати свої дружні почуття похлопуванням по спині чи по плечу. Дружні обійми теж вважатимуться порушенням етикету і радше сприймуться як образа в їхній бік. Так, рукостискання допускається, але уклін був і залишається традиційною формою вітання і прощання.

У бізнес-культурі китайців важливим аспектом ділового етикету був і залишається обмін подарунками. Але майте на увазі, подарунок потрібно приймати обома руками. Це прояв поваги до людини, яка робить вам подарунок. Те саме робіть у випадках, коли вам вручатимуть візитку – і ви ніколи не помилитесь.

І ще про ставлення до начальства. Для простих робітників керівництво є прикладом для наслідування. І для шанобливого вияву поваги, коли прийнято підводитися і робити кивок головою, коли заходить керівництво. Що цікаво, дивитися в очі керівнику не прийнято, це вважається проявом невихованості.

Ось такі неухильні приписи в діловому спілкуванні дотримуються китайці. Так, ці приписи незрозумілі нам, українцям. Але якби наш народ розвивався в подібних умовах, що й китайський, з їхньою жорстко регламентованою кастовою системою – можливо, в українській корпоративній культурі теж були б властиві такі моменти. На щастя, це не так, тому полишаємо в спокої китайців і переходимо до їхніх східних сусідів. До країни Сонця.

Японія і їхня закрита ментальність, яка проявляється навіть в корпоративній культурі

Японці дійсно є унікальною нацією, ви думали над цим хоч раз у житті? Недарма на їхньому прапорі сходить сонце, а вони по праву пишаються тим фактом, що найпершими із землян кожного дня зустрічають сонце. Чи не тому японці так віддані правилам, так неухильно дотримуються їх, і це вміння часто цінується вище за професійну ефективність?

Так, японці нізащо не порушать правила, навіть якщо це об’єктивно вплине на робочі процеси. Американець чи канадець зробив би інакше. Британець та німець, ретельно все зваживши, теж десь дозволив би собі підкорегувати трохи правило, яке не відповідає дійсності чи вже морально застаріло. Але японці – ні, в жодному разі. Не дочекаєтеся від них порушення правил.

У ставленні до начальства – схожі до китайських. Дружба чи тим паче фамільярність у ставленні до керівництва не схвалюються. Повага до старших за посадою є обов’язковою. Японці мислять просто і геніально: якщо людина на цій посаді, значить, вона її заслужила. І в їхньому розумінні вона дійсно заслужила цю посаду, тобто заслужила її своїми вміннями і професіоналізмом, а не «підмастила» кому треба, щоб потрібні коліщатка закрутилися.

Також японці схильні до перепрацьовування, тому наявність подушок та ковдр в їхніх офісах –звична і буденна річ. А подрімати в транспорті чи офісі вважається ознакою старанного працівника.

Ось такі вони дивні для нас і з вами, корпоративний етикет японців та інших країн світу. Звичайно, в одній статті всі країни не згадаєш, ми постаралися вибрати для вас найцікавіші приклади.