Вважаючи той факт, що людина віддає роботі не менш, третину свого життя, а в деяких випадках, й навіть більше часу, зрозуміло й те, що на своєму робочому місці вона, так чи інакше, але поводиться таким самим чином, як у житті поза роботу. Принаймні, на роботі люди спілкуються, іноді заводячи доволі близькі стосунки, відпочивають, іноді, навіть, сплять, їдять, іноді й випивають, й, звичайно, жартують один з одним.

Не дивно, що жарти стають частиною робочого життя людини, оскільки відчуття гумору, в будь-якій мірі, притаманно людині апріорі. Навіть, у ситуаціях, коли б здавалося будь-яке глузування та жарти стають недоречними, людина у такий спосіб намагається здолати стрес.

Сміх, певне базове надбання людини, яке, на думку вчених, було не лише підсвідомим проявом позитивних відчуттів, але існувало у спілкуванні давніх людей, ще до початку появи примітивної мови. За допомогою сміху, люди, що ще не вміли розмовляти, виказували свої добрі наміри підчас спілкування, демонструючи «співрозмовнику» сигнали того, що все добре й йому нічого не загрожує.

Дофамін та ендофін – нейромедіатори, які створюються мозком людини під впливом позитивних відчуттів або, коли розум сприяє щось, як смішне та жартівливе. Це не просто така собі реакція організму, а доволі сильний та безумовно гарний вплив на інші його органи. Саме завдяки сміху, в організмі людини спадає напруга та зайвий тиск, становляться більш ефективними та активними імунні клітини, покращується кровообіг, несучі додатковий кисень в усі органи. Крім того, сміх та позитивні наслідки від нього, блокують гормони стресу та зменшують їх вплив на людину, призводять до розслаблення м’язів та зникнення судоріг, зменшують ризик проявів, небезпечних для серцево-судинної системи.

Вплив сміху важко переоцінити, бо навіть існування мовного та культурного бар’єру, саме сміх здатен здолати за лічені секунди. Проте, до всього, що відноситься до сфер роботи та ведення бізнесу, людина звикла ставитися досить, іноді навіть, занадто серйозно.

Яким би корисним не був сміх та можливість людини жартувати, саме у ділових та професійних відносинах, гумор може зовсім по-різному впливати на ситуацію та людей у неї. Психологи кажуть, що існують різні види гумору та вони здатні як турбувати, так й розслабляти людей під час роботи, розділяти команди та об’єднувати конкурентів, будувати необхідну атмосферу в колективі й ламати її.

Працюючи над своєю роботою, людина далеко не завжди відчуває лише позитив та стає заручником багатьох інших ситуацій, що здатні приносити напруження та змінювати її настрій. Загалом, маючи такі чудові властивості та переваги наслідків для здоров’я людини, яка сміється, гумор стає прекрасним варіантом для зняття нервової напруги, негативного настрою та заспокоєння у стресовій ситуації. Вміючи долати негативні енергії, гумор та сміх виводять їх з атмосфери працюючих людей, розряджає саму атмосферу та прибирає зайвий драматизм у конфліктних ситуаціях. Також, завдяки сміху, гумор здатен відновлювати певним чином й нервову енергію людини, яка потрапила у неприємну робочу ситуацію чи зазнала фіаско очікуваних результатів праці. Тож, загалом, гумор можна сміливо вважати такою частиною соціальних навичок людини, які здатні спрощувати їй життя та полегшувати різні неприємні ситуації, що виникають час від часу на робочому місці.

Крім того, дослідники соціальної поведінки людей довели, що правильно застосовуючи гумор на роботі, можна досягти більш швидкого визнання колегами певної компетентності вдалого «гумориста» та визнання наявності в нього потужної харизми. Підлеглі та колеги більш поважають керівників, які можуть вдало та вчасно пожартувати, та прямо таки захоплюються співробітниками, які мають гарне почуття гумору. Навіть тими, хто сміється з них самих, якщо крім інших, така людина вдало глузує над самим собою. Це трапляється від розуміння людиною того факту, що справжній сарказм та сміх з себе вимагає від того, хто жартує наявності доволі високого емоційного інтелекту, сильно розвинутої емпатії: вагомих якостей, що давно вважаються суспільством у разі ознак справжнього лідера.

Проте, жарти на роботі та інший «професійний гумор», має й власні певні межі, які не лише не бажано, але іноді, не можна перетинати.

Керівники, які мають низький рівень розвитку особистості, наприклад, здатні недоречно та доволі грубо жартувати над власними підлеглими, часто мотивуючи до подібної поведінки увесь інший колектив. Сумнівні жарти, недоречна іронія та скепсис, продиктований внутрішнім сексизмом здатні суттєво принижувати, наприклад, жінок, які знаходяться у меншості, працюючи серед численного чоловічого оточення.

У будь-якому разі, люди, які стають жертвами таких проявів недоречного та злого гумору, з часом здатні втрачати повагу колег та до себе самих, у той час, коли оточення починає сприймати такий вид гумору, в якості норми.

Але, сміятися – це корисно. Недарма, маленькі діти здатні робити це, приблизно, в середньому не менш, ніж 400 разів протягом дня. У той час, дорослі люди віком за 35 років що вже мають певний життєвий досвід – в середньому здатні сміятися лише 15 разів на день. У багатьох випадках, цьому сприяє страх перед колегами, побоювання їх образити або втратити той авторитет, що вже має людина.

Відмовлятися від гумору на робочому місці не треба, не забувайте скільки часу людина саме там проводить. Краще, звернути увагу на те про що ви жартуєте та яким чином це робите, не забуваючи про те, що ваша справжня самоіронія обеззброює людей навколо.

Навчившись сміятися з себе та власних помилок, не хвилюючись сприймати жарти в свою адресу від інших, людина одразу отримує певний карт-бланш на жарти над колегами тощо. Така поведінка притаманна лише тим особистостям, які зуміли подолати власні страхи та комплекси, навчилися дивитися на своє життя під іншим кутом, визнали власні обмеження та прийняли ті недосконалості, що є в кожного з нас. Кращим чином напружену атмосферу та оточуючих, розслабляє вдалий жарт над самим собою.