Уже не первый раз, Jobs.ua рассказывает своим пользователям о тенденциях трудовой миграции из Украины, которые, к сожалению, пока еще, продолжают усиливаться.
И, пока представители власти ищут решение этого серьезного вопроса, новые «волны» украинских трудовых мигрантов, продолжают откатываться от границ страны, меняя, разве, что направления движения.
Так, все большую популярность в среде «заробитчан», начинает приобретать Эстония, куда, только в текущем году, уже отправились работать свыше 12 000 украинцев. В сравнении с прошлым годом, число их, резко удвоилось, при том, что четыре года назад, желающих работать в Эстонии было …в десять раз меньше.
Лидируют наши сограждане и среди тех, кто, воспользовавшись карточками электронного гражданства этой страны, зарегистрировали на ее территории свой собственный бизнес.
Интересно, что на фоне такого резкого повышения интереса украинцев к работе в Эстонии, большая часть местных предприятий пользуется низкой осведомленностью иностранных работников и платит им заработные платыв суммах, ниже установленных законами страны.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?