Трудова міграція продовжує заважати ефективній роботі вітчизняного ринку праці. За інформацією Jobs.ua, данні українського Мінфіну свідчать про те, що близько 3 200 000 наших громадян на постійній основі працевлаштовані за межами кордонів країни. Більшість заробітчан знаходиться у країнах Європейського континенту, менша їх частина працює на ринках праці країн Нового Світу, Азії та Близького Сходу, зокрема у Китаї.

Здавалося б, за українців, що знайшли своє місце під сонцем, можна було радіти, але їх кількість становить цілих 18% від усього активного робочого населення країни. Й, це – дуже серйозна проблема, яка вже загрожує українській економіці.

Інформація, що міститься у поточному макроекономічному звіті Міністерства фінансів України, зазначає, що такий суттєвий відтік робочої сили, має й певні позитивні аспекти. Попри всі загрози для стабільного функціонування ринка праці країни, така кількість трудових мігрантів забезпечила, наприклад, зменшення рівня безробіття в Україні. Тільки за термін, що минув від початку поточного року, зафіксовано скорочення цього показника на 5,5%.

В середньому, щільність конкуренції на одне вакантне робоче місце в Україні, сьогодні є в межах : три кандидати на одну вакансію. У вітчизняному Міністерстві фінансів запевняють, що такі показники – найнижчі за декілька останніх років.

Наступним позитивним моментом, є те, що масовий відтік кадрів за кордони країни, обумовив зростання рівня заробітної платні на її ринку праці. Зіткнувшись з проблемою нестачі кваліфікованих робітників у багатьох сферах діяльності, роботодавці змушені використовувати такий надійний інструмент утримання персоналу, як суттєве збільшення розцінок за труд робітників.

Тільки за травень 2019 року, темп зростання середніх виплат, майже по всіх сферах зайнятості, виріс на 7%. Аналітики Міністерства впевнені, що такі заходи, як збільшення зарплат, сьогодні є єдиними ефективними кроками у тій справжній боротьбі за робочу силу, що існує між українськими роботодавцями та їх європейськими колегами.

Країни Європи, також відчувають на своїх ринках праці вплив міграцій їхнього населення, яке також, залишає рідні землі у пошуках більш гідних здобутків. Так, наприклад, кваліфіковані працівники різних професій з тієї самої Польщі, що сьогодні дуже популярна серед українських заробітчан, легко залишають країну, намагаючись працевлаштуватися на ринках Німеччини, Великобританії, Швеції та інших країн, що мають більш стабільну та розвинену економіку.

До речі, проблема такої міграції полягає не лише у складнощах із нормальною роботою ринків праці країн. Ще небезпечніше виявляється інше явище, що супроводжує масову міграцію громадян – скорочення населення країн. В Україні, вже неодноразово відмічали й інші, здебільш соціальні проблеми, пов’язані із довгостроковим перебуванням працівників за кордоном. Такий «робочий графік» здатен негативно впливати на відносини у родинах та заважає батькам повноцінно займатися такою важливою справою, як виховання дітей. Соціологи й психологи країни, впевнено стверджують, що регулярна чи постійна відсутність 3 200 000 українців, працюючих за кордоном, вже торкнулася не менш ніж 9 000 000 наших співгромадян, у тому числі, родичів та дітей заробітчан.