«Ви нам не підходите» — «Чому?» — «Вибір зроблено на користь іншого кандидата». Такий неприємний, проте не менш банальний діалог чув кожен, хто наполегливо прагне знайти гідну посаду. Відмови супроводжують дуже часто. На ринку праці конкуренція неймовірно велика. Але найгірше те, що роботодавці ніколи не поспішають з поясненнями. Тому в більшості випадків «непідходящий» кандидат йде далі шукати вакансії.
Така тенденція триває роками. І буде тривати і далі, допоки ми не навчимося рухатися до кінця. Хто з вас хоч раз запитував у рекрутера, які саме чинники стали причиною для відмови, або чим інші кандидати кращі, або що зробити, щоб підвищити свій професійний рівень? Одиниці. І це дуже прикро. Адже ми вчимося на помилках і стаємо сильніші, прийнявши їх та зробивши належні висновки.
У даній статті ми приведемо приклад схеми, за якою варто слідувати, щоб мати вищі шанси на отримання посади. Якщо вас не взяли на роботу, ви повинні знати, як діяти далі.
Ви ретельно писали резюме, готувалися до співбесіди, довго підбирали діловий костюм та налаштовувалися на робочий лад. Ви були впевнені, що все пройде ідеально, і запис в трудовій книжці буде зроблений вже завтра. Проте сталося не так, як гадалося. Різка відмова зруйнувала всі плани. Що робити? Головне — не впадати у відчай, не нервуватися, не втрачати самоконтроль. Оцініть ситуацію і не спішіть покидати приміщення. Оберіть момент, коли є можливість поспілкуватися з кадровиком.
Дія перша. «Чому мене не беруть на роботу?»
Це питання крутитися на язиці кожного, хто отримав відмову. То чому б його не озвучити? Адже краще почути гірку правду, аніж плутатися в здогадах. Так ви матимете шанс виправитися і не допускати таких же помилок наступного разу.
Проте, повірте нашому досвіду, рекрутери не спішать вам все детально розповідати. Будьте наполегливими та переходьте до наступного етапу.
Дія друга. «Він, а не я. Чому?»
Використайте завчасно завчену фразу типу: «Які вміння та навички моїх конкурентів змусили вас обрати іншого кандидата? Це важливо для мене, адже я хочу розвинути у собі такі ж якості». Це допоможе вам заручитися підтримкою HR-менеджера. Частіше за все це діє. Розпитайте, які професійні якості суперника не залишили байдужим роботодавця. Не бійтеся наголошувати, що ви розумієте, що серед конкурентів є досить сильні та, можливо, більш кваліфіковані персони, але готові вчитися, розвиватися, вдосконалюватися. Запитайте, що для цього треба зробити особисто вам.
Дія третя. «Чи є в мені потенціал?»
Спробуйте з'ясувати у рекрутера, які професійні якості його зацікавили. Адже у вас можуть бути всі необхідні навички, але ви в силу своєї необізнаності просто не вважаєте їх своєю перевагою та не акцентуєте на них увагу. Добре запам’ятайте його відповідь та обов’язково впишіть це у своє резюме або ж зазначте на наступній співбесіді. В особистій бесіді HR-менеджер може представити розгорнуту відповідь, охарактеризувати вас як професіонала, та головне — дати безцінні поради.
Дія четверта. Куди тримати курс далі?
Недоліки є у кожного кандидата. Ідеальних не існує. Тому всім нам є над чим працювати. У ході співбесіди були неодмінно помічені ваші мінуси. Запитайте і про них. Професійний погляд зі сторони допоможе вам не тільки виявити їх, але й знайти шляхи для їх усунення. Можливо, ви спізнювалися на цю зустріч і не встигли настроїтися на робочий лад? Або ж просто занадто нервували? А може, через стрес не вдається чітко висловити свою думку? Трапляється різне. Не бійтеся спитати про свої «провали». Почувши про них один раз, в майбутньому вони ніколи не повторяться.
Дія п’ята. Чи можливий «дубль два»?
Вислухавши всі зауваження HR-менеджера, не забудьте подякувати, це по-перше.
Важливо, щоб він зрозумів, що з цієї розмови будуть зроблені належні висновки. Тому висловіть свою готовність розвиватися і вдосконалюватися. Дайте йому зрозуміти, що час, витрачений на рекомендації, не минув даремно. Так ви покажете високий рівень своєї мотивації, це по-друге.
Як ми говорили на початку статті, в більшості випадків кандидати, дізнаючись, що їх не взяли на роботу, просто йдуть. Але не ви. Ви готові йти до кінця і виконувати все заради здобуття омріяної посади. Такі особи зазвичай запам’ятовуються. Важливо зберегти гарні стосунки з рекрутером, бо ця людина — союзник і може бути дуже корисна для старту вашої кар'єри. Адже трапляється, що кандидат, якому зробили пропозицію, відмовився, передумав, не вийшов на роботу, прийняв інше запрошення. І тоді ви цілком можете отримати додатковий шанс.
Якщо ви залишите про себе позитивні спогади, то будьте впевнені, що при першій же можливості з архіву піднімуть саме ваше резюме.
Експерти зібрали найпопулярніші причини, чому кандидатів не беруть на роботу. Серед них є як абсолютно логічні, стандартні і банальні, так і доволі цікаві:
Але, мабуть, найболіснішим стає почуте: «У нас просто занадто висока конкуренція на цю посаду. Ви ідеально відповідаєте вакансії, але так само ідеально відповідають ще три кандидати».
У жодному випадку не падайте духом, працюйте над собою, залишайтеся впевненими у своїх силах. Повірте, десь вас обов’язково чекає гарна посада.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?