У світі сучасного працевлаштування кажуть, що тепер в резюме наявність такого скілу, як «стресостійкість», можна сміливо зазначати позначкою «українець», маючи на увазі найвищий рівень стійкості до будь-яких негараздів.

Й дивлячись з того, як Україна та наш народ тримається у ситуації повномасштабного вторгнення Російської Федерації, не лише безпосередньо «на нулях» сходу та півдня, а й у глибокому тилу, стає зрозумілою справжня щирість й відповідність такого порівняння. Проте, якщо героїчні успіхи неперевершених ЗСУ обнадіюють та надихають багатьох українців, повернення нашого погляду у власний «новий побут» із геть незнайомими викликами сьогодення, часто, миттєво зневірює, по-дорослому лякаючи катастрофічними наслідками, що вже отримала від війни українська економіка.

З одного боку, швидке та по-звірячому жорстоке руйнування звичного для українців життя, просто не може викликати ані надії, ані інших позитивних емоцій. Але, на справді, Україна гідно тримається й на цьому фронті, й наш перший з початку війни огляд її ринку праці, має тому підтвердження.

Спочатку наведемо трохи сумної, але необхідної статистики українських економічних втрат.

Відомо, що для країни, яка веде військові дії на власній території, вкрай важливим є втримання функціювання власного ринку праці – одного з найголовніших компонентів економіки, що й так вже навантажена втратами та стресом миттєвого переходу на «військові рейки». Дивлячись на статистику прямих економічних збитків й втрат України, яку відслідковує Міністерство економіки та дослідники з KSE, легко опинитися у шоковому стані від жахливих наслідків дій агресора.

Лише протягом останніх десяти діб, самі руйнування та серйозні ушкодження інфраструктури країни зросли майже на 4, 6 мільярди, якщо рахувати в американській валюті! Загальні об’єми таких втрат нашої інфраструктури, на перші дні травня сягали показників у 2,7 трильйонів гривень (92 млрд у доларовому еквіваленті). Якщо ж, до цього всього ще й додати збитків, яких наша економіка отримала завдяки спаду ВВП, інвестиційних «відлив», неочікуваних військових витрат та не аби якому відтоку працівників, втрати секторів економіки складуть суму близько 600 мільярдів доларів США, обумовлюючи появу питання життєздатності самої економіки та внутрішнього ринку праці. Зокрема, Україна втратила зруйнованими, понівеченими чи окупованими:

• майже 200 великих виробництв, підприємств та заводів;
• 151 одиниця майнових активів, складів та логістичних центрів підприємств на суму, не менш, ніж 10 мільярдів доларів;
• 230 медичних установ;
• біля 300 мостових споруд;
• 543 дитячі установи;
• 241 культурний чи релігійних об’єкт;
• 23 800 кілометрів шляхів;
• 34 100 000 квадратних метрів житлового фонду.

Здавалося б, на тлі таких катастрофічних руйнувань та втрат, українські шукачі мали остаточно втратити можливість знайти роботу, а вітчизняні роботодавці наймати та оплачувати персонал, проте, все зовсім не так вже й погано, та й в цьому секторі свого суспільного життя, українці отримали привід для заслуженої гордості.

Нація та законотворча держава зуміли консолідуватися, адаптуватися та перелаштуватися на протидію біді максимально швидко та результативно у відповідності до стану ситуації. Тому, незважаючи, навіть, на жах втрат, зазначених вище, ринок праці України, не лише «встояв», але вже протягом останніх тижнів, демонструє основну ознаку власної життєздатності та скорої перемоги – «динамічне зростання» своїх, найбільш ключових показників:

• збільшення кількості вакансій більш, ніж вдвічі за короткий термін у два тижня (від 5 до 10 тис);
• зростання на 50% кількості актуальних робочих пропозицій, у порівнянні з показниками початку війни, що визнано світовими економістами у якості «нового рекорду»;
• подвоєння протягом останнього місяця кількості роботодавців, які пропонують наявні нові вакансії;
• суттєве оживлення активності пошуків роботи шукачами до рівня 75% від показників активності періоду до війни;
• до 300 000 нових шукачів роботи кожного дня.

Й саме ця тенденція росту, вважається експертами «гарантією» відносно швидкого відновлення ринку, хоча самі показники, зрозуміло, ще не можуть «похизуватися» своїми довоєнними цифрами. До речі, на одну надану робочу вакансію, наразі надходить майже у п’ять (!) разів більше відгуків від шукачів, аніж у період перед війною.

Фахівці з ринку праці стверджують, що саме зараз «відкрилося вікно можливостей» для роботодавців, створене ажіотажем шукачів та наявністю на ринку великої кількості працівників, які мають високу професійну кваліфікацію.

Шукачів, експерти закликають зберігати спокій та користуватися головними правилами пошуку роботи в Україні сьогодення:

1. серед каналів пошуку, в пріоритеті тримати саме спеціалізовані ресурси з пошуку працевлаштування (вони мають найбільш швидку взаємодію із тими, хто шукає персонал та надають максимум достовірної інформації про роботодавця);
2. звернути увагу й на місцеві «новостворені» канали з презентації вакансій та найму на роботу (невеличкі локальні телеграм-канали, якісно та швидко допомагають знаходити працевлаштування вузьким спеціалістам або роботу за кордоном);
3. спокійно сприйняти той факт, що в нових реаліях життя, ваша улюблена професія може стати неактуальною й вам доведеться шукати для себе нове заняття.

Тож фронт тримається та регулярно контратакує ворога, ринок праці функціонує та динамічними темпами відновлюється. Й поки, наші залізні захисники тримають над нами небо, стресостійким українцям у тилу треба мати витримку та зі свого боку зробити все можливе для скорішого відтворення нашого мирного життя.

Вірте в Україну, все буде ПАЛЯНИЦЯ)