Нещодавно в новинах повідомлялося, що київський студент опинився в десятці найкращих студентів світу. А вже вчора стало відомо на весь світ, що саме киянина визнали найкращим студентом світу. Читайте в матеріалі Jobs.ua про Ігоря Клименка, найкращого з-поміж найкращих.
Є в світі така чудова студентська премія, яка об’єднує студентів зі всього світу, адже потрапити в десятку найкращих і зайняти перше місце може студент з будь-якої країни світу. Але не будь-який студент, зрозуміло. В числі найкращих студентів світу опиняються ті, хто дійсно справляє вплив на навчання, а також на свою студентську спільноту та суспільство загалом.
Окрім престижного статусу, який надає перемога в премії, переможець також отримує кругленьку суму в розмірі 100 тис. доларів США. Радіємо, що премія та всесвітнє визнання потрапили цьогоріч до України. А щоб ви не подумали, що Ігоря Клименка визнали найкращим через, зокрема, прихильність світу до протистояння нашої країни проти російських загарбників – перейдемо до винаходу, яким Ігор займається вже багато років і за який, власне, він і був номінований на цю премію.
Ще починаючи з 2014-го року, Ігор бажав допомогти своїй країні, і почав придумувати концепції роботів для розмінування. Навчався тоді хлопець в 5-му класі. Вже згодом, коли він перейшов під керівництво завідувача наукової лабораторії кріогенної техніки фізико-математичного фак-ту КПІ ім. Ігоря Сікорського, заслуженого вчителя України Козленка О. В., Ігор створив квадрокоптер, призначенням якого був пошук мін. Винахід Ігора Клименка помічали на міжнародних виставках та конкурсах, він отримував численні нагороди. Приміром, минулого року винахід молодого українця став фіналістом Х Фестивалю інноваційних проєктів під назвою «Sikorsky Challenge-2021». Окрім цього престижного конкурсу, Ігор привіз із Малайзії золоту медаль, здобуту на 21-й Малазійській технологічній виставці 2022-го року.
Особливість його винаходу полягає в тому, що мініатюрний квадрокоптер-міношукач можна покласти в рюкзак, і за потреби швидко запустити його для пошуку вибухонебезпечних об’єктів на поверхні та під землею. Зрозуміло, що масове використання його винаходу дозволило б мінімізувати участь людини в цьому небезпечному процесі.
Як відомо про Ігоря Клименка, він багато працює, тисячі годин сумарно провів у лабораторії. А це багато про що говорить. Тільки відданість своїй справі, менторство від найкращих фахівців своєї галузі дозволили молодому українцю досягнути такого нечуваного успіху.
Звичайно ж, хлопець вкладе ці кошти в масове виробництво свого винаходу. Отриманої суми повинно вистачити, щоб створити привабливі умови для залучення інвесторів. Навіщо? Щоб якомога швидше отримати готовий продукт, який би допомагав військовим та прикордонникам берегти свої життя від непотрібних ризиків, пов’язаних із розмінуванням вибухонебезпечних предметів.
Бажаємо успіхів Ігорю Клименку на шляху до його подальших перемог, здобутків та звершень!
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?