Співбесіда є обов'язковою умовою при працевлаштуванні. За її результатами кандидата приймають на посаду або відмовляють йому. Не завжди інтерв’ю проходить успішно. Іноді навіть найперспективніші претенденти примудряються провалити його, не усвідомлюючи, де «оступилися». Але, як показує практика, часто різні люди допускаються однакових помилок, які й стають вагомими підставами для відмови у працевлаштуванні.

Хочете довідатися, про які промахи йдеться? Принаймні це допоможе в майбутньому їх не допускати. Давайте визначимо топ-3 підстав, через які навіть претенденти з ідеальним резюме й червоним дипломом одержують відмову у працевлаштуванні:

• флегматичність;
• відсутність зацікавленості до посадової інструкції;
• небажання ставити запитання.

Чому недоречно демонструвати ці риси під час співбесіди – про це нижче.

Флегматичність і відсутність пристрасті

Роботодавцю важливо, щоб новий робітник «горів» бажанням працювати на користь компанії, вболівав за спільну справу. Звісно, на подібні емоції флегматик не спроможний. Ці люди від природи мають спокійну вдачу, характерними рисами для них є відсутність бурхливих проявів почуттів, азарту й завзяття. Це не означає, що флегматики байдужі до результату або вони не будуть докладати зусиль, щоб його досягти. Просто через свій спокійний темперамент такі люди не демонструють яскравих реакцій.

Звісно, роботодавцю важко зрозуміти, що перед ним просто спокійна людина, а не байдужий претендент на «тепле місце». Але суті справи це не міняє, тому віддають перевагу кандидатам, які проявляють пристрасть до професії та демонструють жвавий інтерес. І це цілком виправдано. Амбіційний співробітник з ентузіазмом буде самостверджуватися як фахівець, доводити свою значимість, працюючи заради досягнення загального результату і підвищуючи власну ефективність праці.

Як керівник під час співбесіди розпізнає ентузіаста? Головна увага звертається на поведінку. Блиск в очах, жвавість, натхненна інтонація голосу зазвичай є ознаками захопленої людини.

Відсутність зацікавлення до посадових обов'язків

Досить часто кандидати під час співбесіди поводяться так, наче вже знають усі вимоги, і навіть не намагаються щось додатково уточнити. Це тому, що обов'язки у фахівців тієї чи іншої сфери справді схожі. Проте не слід забувати, що кожна фірма має власні вимоги й установки. І, якщо претендент на посаду не виявляє до них зацікавленості, здається, що він байдужий взагалі або надмірно високої про себе думки. Тож співпраця з такими особистостями найчастіше не надто приваблює власників компаній.

Щоб уникнути відмови у працевлаштуванні з цієї причини, слід проявляти інтерес до своїх посадових обов'язків. Навіть маючи досвід у подібній сфері, доречно буде розпитати про специфічні вимоги роботодавця, обговорити з ним додаткові функції, які покладаються на потенційного працівника. Демонстрація власної зацікавленості, безумовно, зіграє на руку при працевлаштуванні.

Тому радимо уважно читати вимоги до умов співпраці, які пропонує роботодавець. Продемонструвавши свій інтерес до них у співбесіді, ви зможете забезпечити собі додатковий бонус в очах потенційного начальства.

Відсутність питань

Виявляється, не тільки завзяття й комунікабельність мають значення при співбесіді. Для роботодавця важливий такий показник, як зацікавленість. Після співбесіди претенденту на посаду зазвичай надається можливість поставити питання, які можуть стосуватися абсолютно всього: від з'ясувань перспективи кар'єрного зросту до деталізації додаткових обов'язків. Не соромтеся їх задавати. Навпаки, зацікавлення стане одним із козирів на користь рішення прийняти вас на роботу. Також, прояснивши відразу всі деталі, можна уникнути розчарувань у здобутій посаді та марної трати часу.

Проявляючи зацікавленість, робіть це невимушено. Питання ставте в ході співбесіди, обговорюючи той чи інший аспект співпраці, а не викладаючи їх довгим списком у кінці інтерв'ю.

Слід врахувати той фактор, що для роботодавця важлива зацікавленість людини у своїй роботі. Захопленість кандидата і серйозне ставлення до потенційної посади краще продемонструють саме додаткові питання, можна занотувати їх у записнику, щоб згадати в ході бесіди.

За результатами досліджень, керівники компаній швидше віддають перевагу людям, які активно обговорюють майбутню співпрацю, і відмовляють тим, хто «все і так зрозумів», навіть якщо у претендента блискуче резюме. Тобто, якщо «ідеальний» кандидат після співбесіди не знаходить питань, йому з великою ймовірністю нічого не світить.

Підготовка до співбесіди

Знаючи «секретні» фактори відмови, через які можна втратити шанс працевлаштуватися, краще підготуватися до співбесіди й заздалегідь «зміцнити тил». Першочергово потрібно грамотно скласти резюме, у якому слід вказати:

• інформацію про освіту: виш, спеціальність, ступінь;
• навички та вміння;
• досвід у даній професії або галузі;
• особистісні якості, які допоможуть у підкоренні професійних вершин. Наприклад: відповідальність, ініціативність, пунктуальність тощо.

Окрім резюме, варто додати відгуки попереднього роботодавця (якщо такі є й вони позитивні). Потім потрібно підготуватися до співбесіди: вивчити пропозицію та умови співробітництва, запропоновані у вакансії, скласти список питань і уточнень стосовно незрозумілих моментів. Навіть якщо з опису оголошення про пошук співробітника ясно, що очікують від кандидата і на що можна розраховувати, обов'язково треба показати зацікавленість і ентузіазм. Адже зазвичай роботодавці віддають перевагу ініціативним претендентам.

У ході підготовки до співбесіди обов'язково варто приділити увагу зовнішньому вигляду. Бо, як кажуть, «стрічають по одежі», тому охайність стане додатковим бонусом до скарбнички кандидата на посаду. Ідучи на співбесіду, потрібно мати гарний настрій, щоб продемонструвати всі навички комунікабельності та жваву зацікавленість. Як бачимо, все просто, головне – враховувати вимоги роботодавців і намагатися їм відповідати.