Гарна та правильна співбесіда – більше монолог, коли кандидат говорить значно більше, ніж інтерв'юер. Це досить нормально, оскільки така зустріч, здебільше потрібна тому, кому треба працевлаштуватися. Слухаючи шукача, рекрутер робить власні висновки про його емоційний, загально людський та професійний стан та досвід.

При цьому, він може натякати на те, що хотів би почути, а може й дозволити шукачеві самому обирати яким чином найкраще презентувати себе з усіх належних боків.

Готуючись до співбесіди, треба не лише побудувати свою розмову досить зрозуміло, в міру яскраво та оснастити її реальними підтвердженнями усього про що збираєтесь казати. Також, гарно розуміти й про те, що від вас чекає будь-який рекрутер, й що може стати не менш важливим у створенні його думки про вас, як про потенційного робітника компанії, яку він представляє.

Легке та приємне спілкування

На перший погляд це очевидно. Але, занурюючись у конкретику, багато хто, навіть досвідчені професіонали своєї справи, забувають про те, що по-перше, кожна людина бажає працювати з тим, хто подобається чисто по людськи та виказує те, що йому також приємно мати справу з рекрутером.

Не треба напружуватись. Розуміючи про що йдеться мова. Від вас просто чекають доречної та ввічливої посмішки, погляду в очі (спокійного, без виклику), пози, що свідчить про вашу зацікавленість співрозмовником та бесідою, й трохи розумного ентузіазму. Пам’ятайте, що трудові відносини залишаються відносинами між людьми, котрі починаються саме зараз, під час першого інтерв’ю.

Приємне перше враження, що зміг викликати шукач та вміння налагодити реальний комфортний зв'язок з першим представником компанії, може одразу та істотно виділити його серед конкурентів-кандидатів, навіть, із більш вагомим досвідом професійного життя. Навпаки, навіть видатні професійні вміннями, без відчуття комфорту рекрутером, не допоможуть у тому, щоб обіймати саме цю посаду, яка вас цікавить.

Рівновага у прийнятті рішень

Зацікавлений шукач – це добре. Вельми добре, коли у ньому зацікавлений рекрутер. Але, не зважаючи на те, що останній бажає, щоб кандидат прийняв із радістю його пропозицію, рекрутер не завжди зрозуміє надто швидких погоджень до спільної праці.

Ні, ламатися та вдавати з себе «хіба зна що», не треба. Але, треба дослухати до кінця, уточнити декілька суттєвих аспектів, демонструючи розуміння того, чим вам доведеться займатися та скільки за це ви отримаєте, перед тим, як ви остаточно промовите «згоден».

Той, кого пам’ятають

На жаль, про багатьох кандидатів після співбесіди можна згадати, лише передивляючись нотатки у блокноті, навіть, якщо всі вони мають відмітку «потенційно підходить».

Тут й розпочинається головний «вибір року», коли рекрутери намагаються виділити того, хто більш «той самий».

Під час бесіди, коли ви відчуваєте, що відповідаєте усім вимогам та маєте все потрібне, згадайте про те, що окрім вас, рекрутер побачить сьогодні, ще декілька кандидатур. Вони також, можуть мати той самий «обов’язковий набір», що є у вас. Тож вам треба запам’ятатися.

При цьому, запам’ятатися й несподіваною мірою, й з гарного боку, а значить пісня, що виконана верхи на стільці, скоріше за все не підійде.

Відвертість також, може стати проблемою, якщо це скарги на колишніх роботодавців чи будь-який інший негативний прояв. Звичайно, гарно, коли запам’ятатися можна підтвердженою Нобелевською премією, але маючи її, ви навряд чи будете шукати роботу.

Тому подумайте, як вигідно ви можете підкреслити все те, що казали про себе, як про професіонала. Можливе, це щось незвичайне, що ви запам’ятали про компанію, коли вивчали інформацію про майбутнього роботодавця, чи вдалий приклад професійності та відповідальності, що ви навели за допомогою чогось, що, на перший погляд не має відношення до самої професії. А може, ви маєте цікаве (та пристойне) хобі й продемонструвати такі інтереси буде доречним.

Рекрутери кажуть, що сприймають інтерв'ю майже, як перше побачення. Ні, квіти та шампанське не підійде. Мається на увазі, що зараз ви намагаєтесь бути максимально «тим самим», тож не дайте чомусь негативному зіпсувати весь образ, що ви вже створили.

Спитайте мене

Рекрутерові потрібно зрозуміти, чи варто наймати саме вас, але більш важливо зрозуміти, чи підходить вам те, що вам пропонують. Тож від вас чекають на запитання. На багато чи не дуже запитань, але запитань – грамотних, головних та розумних.

Хтось вкладеться в декілька слів чи фраз, продемонстрував те, що він обізнаний та розумний колега та робітник. Хтось поспілкується довше, розпитуючи про більш речей, що пов’язані із роботою, що треба виконувати.

Головне – не треба зайвого, глупого та недоречного.

Більшість питань повинні стосуватися роботи. Вільний час, можливість зростання, бонуси та корпоративні фішки, включаючи регулярність «корпоративів» - це гарно, але «дякую, наступний».

Для початку рекрутерові треба з'ясувати, чи підходите ви для цієї роботи, й на скільки «ваші» завдання та обов'язки можливої посади. Ну, а після цього може й поговорите про все інше.

Маєте що запропонувати

Кожен, хто приймає у вас інтерв’ю розраховує на те, що ви серйозний кандидат та вивчили потенційного роботодавця ще до зустрічі та максимально можливо. Ніхто не бажає чути історію створення компанії від вас. Ні. Від вас очікують пропозицій та ваших думок, що ви склали після такого дослідження, щодо того за що ви візьметеся перш за все, коли обіймете посаду.

Володієте особливими навичками? Добре. Тож продемонструйте теоретично, ту користь, що може отримати роботодавець від вас, майже одразу. Пам'ятайте: така демонстрація є прикладом справжнього професіоналізму та демонструє серйозні наміри та підготовленість кандидата.

Просіть та переконуйте

На коліна ставати – зайве. Як й казати про голодну родину, що чекає на вас із новою роботою. Але, після співбесіди, рекрутер хоче мати чітке розуміння, чи потрібна вам ця робота. Якщо, це так - просіть роботу самі.

Це важливо, те що вам потрібна саме ця робота. Але не менш важливо й те, чому цій роботі потрібні саме ви.

Тому, не зупиняйтеся на одному проханні та відвертості. Рекрутер вже оцінив що ви бажаєте тут працювати й те, що вам підходить вакансія «без контролю згори». Тепер продемонструйте навіщо ви потрібні роботодавцеві. Також відверто але без зайвої зухвалості, об'єктивно доведіть, що ця посада чекає саме на вас.

Зворотній зв'язок, як лайфхак

Почули в кінці банальне – вам передзвонять. Змогли «зберегти обличчя» та не показали, що в вас є сумніви на цей рахунок. Це добре.

Тим паче, що це перевірка. А, як інакше, коли в усьому іншому, ви ідеально підходите? Але не кваптеся гідно виходити. «Вбийте наповал» рекрутера та запропонуйте йому зворотній зв'язок. Так, але «під соусом», що не стосується роботи.

Якщо ви вдало відстояли співбесіду. Ви скоріше за все торкалися яких-небудь тем, на кшталт хобі й зуміли хоча б витягнути з рекрутера його ставлення до вашого хобі. А, може він промовив пару слів й про власне захоплення?

Скажіть, що вражені й вам було дуже приємно. А ще, ви бажаєте більш узнати про…. Ну те, чим він цікавиться, або допомогти йому розібратися у тому, чим цікавитесь ви (якщо така нагода від людини звучала). Не важно – запропонуйте йому свій нестандартний контакт, наприклад сторінку у соцмережі. Скажіть, що чекаєте на його повідомлення, коли йому буде зручно.

Все. Вас вже пам’ятають та вдячні вам за прояв зацікавленості та людяності.

Іноді, це все що потрібно для отримання бажаної роботи.