Спостерігаючи за публічними виступами знаменитостей та політиків, чи не кожен з нас мріяв говорити так само чітко, лаконічно і виважено, беручи в полон і камерну публіку в невеликому кінотеатрі, і величезний стадіон, який реве від захвату від кожного слова, кожної фрази. Все, що потрібно для цього – вміти триматися на людях і грамотно подати свої думки.

Звісно, на словах все просто. Здавалося б – що тут складного? Вийди і скажи публіці все, що ти хочеш сказати. А на практиці досить часто стається повний провал. Від хвилювання слова плутаються в голові і на язику, їх важко сформулювати в осмислені фрази. Тому не все так просто, як видається.

Недарма в Середньовіччі та в античні часи величезна увага приділялася опануванню ораторського мистецтва. Вміння точно і стисло сказати промову цінувалося у всі часи. І в наш час співробітник, який може виступити перед великою кількістю слухачів, який може зацікавити їх, приміром, продукцією чи послугами своєї компанії, буде високо цінуватися в очах керівництва. Чи потрібно додавати тут, які чудові перспективи відкриваються перед таким працівником? Швидке просування по кар’єрних сходах гарантовано.

Що кажуть факти?

Поглянемо, що кажуть деякі цікаві факти в наш гіпернасичений інформацією час:

• Двадцять років тому середня тривалість концентрації людини складала 12 секунд, в 2020 році – 8 секунд;
• Кожного разу, коли ви відволікаєтеся від робочих завдань, потрібно близько 20-ти хвилин, щоб відновити концентрацію;
• Кожен офісний працівник отримує щодня безліч електронної кореспонденції. А кожен лист – це те саме відволікання від робочих обов’язків.

Тому й не дивним є той факт, що, згідно досліджень, просунуте вміння спілкуватися з людьми в два рази важливіше за навик управління.

Чуттєвий тип особистості

Якщо ви, намагаючись пояснити свою думку співрозмовнику, ловили себе на тому, що здатні пускатися в туманні заплутані пояснення, надто багатослівні, бо намагаєтеся в найменших деталях подати суть проблеми, але цим тільки ускладнюєте сприйняття ваших слів співрозмовником – ви належите до чуттєвого типу особистості. Таким людям складно вгамувати емоції, і це виливається в нестримний потік слів, слухаючи які ваші співбесідники втрачатимуть терпіння і дратуватимуться. І про адекватне сприйняття ваших слів навіть не йдеться.

Як подолати в собі ці хворобливу звичку до беззмістовного викладу думок?

Чим хороший спікер відрізняється від поганого

1. Ну, по-перше, він вміє контролювати себе і не допускає хвилювання під час виступу. Врівноважений стан дозволяє мислити чітко і не менш чітко формулювати думки в стислі лаконічні фрази;
2. Паузи в розмові. Досвідчений спікер знає, що потрібно робити паузи між реченнями, фразами, а іноді навіть і між словами. Паузи дозволяють усвідомити сказане; якщо постійно говорити швидко і нерозбірливо, смисл сказаного загубиться у вашій багатослівності.
3. Інтонація. Теж потужний інструмент, який дозволить виділити ключові моменти у вашій розповіді, привернути увагу слухачів, якщо по якійсь причині вона була втрачена.

Вправно застосовуючи все перелічене, ви довгий час зможете тримати в напрузі будь-яку аудиторію.

То як говорити, щоб вас почули?

• Починаючи говорити, завжди тримайте в голові наступні речі: не поспішати, володіти собою і не втрачати самовладання, не захоплюватися надмірною деталізацією своїх думок, а про інкрустацію пишними словесними зворотами взагалі забудьтесь назавжди. Ми не в 19-му столітті живемо, щоб розпочинати виступ пишними велемовними фразами, які краще пасуватимуть святковим урочистостям періоду бароко чи Ренесансу.
• Ви повинні мати чітко складений план на весь виступ. Мова йде не про дослівно виписане на папері кожне слово, а в загальних рисах чітко прописані тези – що за чим говорити і на що в процесі розмови звертати увагу.
• Слідкуйте за темпом своєї мови. Як тільки усвідомлюєте, що вас «понесло», подумки видихніть і сповільніть темп розмови. Зробіть паузу, щоб зібратися з думками (можна ковтнути водички в цей час) або ж дайте можливість висловитися вашому співрозмовнику, якщо це не публічний виступ.

Вади мовлення – перешкода чи виклик?

Вади мовлення – картавість, заїкання, шепелявість – це головний біль тих нещасливців, яким при народженні заєць сів на губу чи якась лиха сила перетиснула голос (метафорично висловлюючись). Таким людям зазвичай важко спілкуватися з іншими, бо заважають сформовані через це комплекси. Але можна поставитися до своєї вади мовлення як до виклику, і спробувати подолати їх. «Король говорить», але у власному виконанні. Пам’ятаєте цей шедевральний фільм? В ньому чудово зображене пекельне життя головного героя, який по нещасливому збігу стає монархом країни, а бути монархом означає багато спілкуватися, щодня контактувати з великою кількістю людей, а також виступати на публіці, постійно перебувати в об’єктиві камер і т.д. Не надто приємні заняття як для заїки.

Багато відомих акторів були заїками і змогли подолати свою ваду. Можливо ви здивуєтеся, але Брюс Вілліс, Джулія Робертс, Ніколь Кідман та Ентоні Хопкінс – добряче заїкалися свого часу, і спілкування з однолітками становило для них суцільний кошмар. І якщо вони змогли, то чому ви не зможете?

Що ще допоможе прокачати навик комунікації?

1. Читайте хороші книги, щоб ваш лексичний запас постійно збільшувався. З часом ви зможете підібрати синонім до будь-якого слова;
2. Тренуйтесь правильно формулювати думки за допомогою слів. Це дуже цікаве заняття, причому тренуватися можна де завгодно – на вулиці, в метро, в черзі до каси. Називайте подумки якийсь термін і ставте завдання: пояснити значення цього слова уявній аудиторії в кількох реченнях. З часом можна ускладнювати завдання, готуючи уявний міні-виступ на певну проблематику.
3. Книги з риторики і біографії видатних людей, бо в їхніх біографіях часто говориться про те, як вони розвивали свої навички комунікації.