Не знаєте, як підвищити свою конкурентоспроможність? Рекомендаційний лист допоможе

Ви можете називати рекомендаційний лист «віянням минулого», проте для отримання хорошої посади варто використовувати будь-які методи. Сьогодні він не обов’язковий, частіше достатньо лише надіслати резюме. Але ж збільшити шанси для успіху бажає кожен. Тим паче, якщо колишній керівник до вас гарно ставився і ви маєте вже певні досягнення та здобутки. Чому б цим не скористатися?

Скромним та сором’язливим зробити гідну самопрезентацію досить важко. Або ж хвилювання на співбесіді не дозволили вам до кінця розкрити свій потенціал. Рекомендації від колишнього шефа стануть додатковим аргументом і підтвердженням цінності вашої персони.

Отож, якщо ж ви твердо вирішили, що він вам потрібен, варто спочатку дізнатися, що лист собою являє, як правильно пишеться і яка інформація зазначається. Бо буде дуже неприємно осоромитися при спробі показати свої переваги.

Знайомство з терміном

Що ж таке рекомендаційний лист? Це характеристика, яка пишеться у довільній формі, де в повному обсязі розкриті професійні якості людини, яка шукає роботу. Він складається за місцем навчання особи або її попереднього місця працевлаштування. Його завдання – показати всі якості кандидата, що будуть корисними на новій посаді. До того ж цю інформацію готові підтвердити або освітній заклад, або колишній роботодавець. Якогось стандартного зразка для рекомендаційного листа не існує, хоча є приблизні форми його написання.

Важливе уточнення! Якщо ви не впевнені в тому, що колишній роботодавець напише (чи просто підпише) якісний текст, де будуть сповна розкриті ваші переваги, або ж не знаєте, чи буде цей документ змістовним та щирим, не ризикуйте. Формальний підхід тут не діє. Краще нічого, ніж пуста необґрунтована інформація.

Вимоги до написання

Перш за все, рекомендаційний лист співробітника повинен бути вашою ініціативою. Колишній роботодавець самостійно не запропонує вам свої послуги. В ідеалі написати його має сам керівник компанії, начальник відділу або менеджер по роботі з персоналом. Якщо ви молодий фахівець без досвіду роботи, то рекомендації вам може дати науковий керівник, куратор, професор, авторитетний викладач з місця навчання. Хто ж, як не ці люди, здатні гідно оцінити вас?

Проте на практиці частіше всього буває по-іншому: ви самі все пишете, а керівник лише вносить правки та підписує (або відмовляє в затвердженні через ваше самолюбство та перебільшення). Тому важливо зберегти баланс між правдою та прикрашенням дійсності. Варто правильно себе оцінювати: не завищувати чи применшувати свої досягнення.

Документ не повинен бути малоінформативним, беззмістовним, підтверджувати лише те, що ви працювали в цій компанії. Потрібні конкретні факти: посада, період роботи, обов'язки та досягнення. Загальних фраз, таких як «відповідальний», «працьовитий» і подібних, краще уникати. Причину звільнення бажано вказати у м'якій формі.

Маленький секрет: рекомендаційні листи на фірмових бланках, гербованому папері та з печатками викликають більшу довіру.

Структура документа

Тож, якщо ніхто вам писати рекомендаційного листа в компанії не збирається, проте згодні підписати готовий варіант, закатайте рукава і почнемо складати самостійно. Важливо попередньо заручитися підтримкою рекомендатора і мати його контактні дані. Адже інколи необхідне словесне підтвердження або уточнення представленої в листі інформації.

З яких пунктів складається документ:

• Персональні та контактні дані рекомендатора (ПІБ, повна назва компанії, посада, телефон, адреса електронної пошти).
• Прізвище, ім’я, по батькові кандидата, посада, яку він займав, тривалість працевлаштування (період з ... по ...).
• Короткий список посадових обов'язків.
• Опис вагомих досягнень (як персональних, так і командних).
• Невелика характеристика особистості («комунікативний», «активний»… Пам’ятаєте? Не треба!).
• Уточнення причини звільнення (факультативно) та висловлення жалю з цього приводу (також факультативно). Не стане зайвим також вираження сподівання на його подальшу успішну кар’єру.

Нагадаємо, що ця структура лише приблизна і має рекомендаційний характер. Ви впевнено можете додавати свої параграфи згідно з вашою професією.

Наповнення змісту

Головна риса рекомендаційного листа – чесність. Там має бути написана виключно правда, жодних перебільшень. Адже будувати нові відносини та починати кар’єру з брехні – неправильно. До того ж успіхом такі «махінації» ще ніколи на завершувалися.

Добре, якщо в тексті будуть цифри: статистична оцінка ваших досягнень. Це діє дуже переконливо. Навіть нетехнічні професії можна виміряти в числах. Думайте, як це зробити.

Максимально точний опис вашого характеру дозволить потенційному роботодавцю зрозуміти, чого від вас очікувати, чи зможете ви встановити контакт з колективом, чи відповідаєте ви корпоративному духу компанії. Тому, реальні якості краще, ніж необґрунтована хвала.

Недолікам також є місце в листі. Ніхто ж не ідеальний? Писати багато і красиво – не так важко, як потім це підтвердити. І звучить це неправдоподібно. Зазначивши один-два незначних недоліки з вашого минулого, вдасться зробити документ «живим» та природнім.

Той самий момент

Рекомендаційний лист – як подарунок: не стільки важлива його наявність, як презентація. Недостатньо просто прикріпити файл до резюме та чекати на диво. Тут потрібен особливий підхід. Адже даний документ – це ваш козир. Тому треба спіймати момент, коли ним зіграти.

Якщо надіслати рекомендаційного листа разом з резюме, рекрутер може подумати, що ви намагаєтеся щось приховати, не впевнені у своїх здібностях, шукаєте підтримку ззовні або ж виправдовуєтеся. Але якщо вчасно його не представити, то іншої нагоди може вже не буде.

Найкращий час – надіслати за запитом, або ж у період активної стадії перемовин. У більшості випадків це стає вирішальним фактором для вашої перемоги. Якщо HR-менеджери до цього моменту ще мали сумніви та не могли зробити остаточний вибір, то ваш рекомендаційний лист покладе останню «гирю на терези».