Пандемія нового штаму коронавірусу суттєво вплинула на ринок праці в усіх без винятку європейських країнах. Це боляче зачепило українців, адже кілька мільйонів наших громадян змушені працювати за кордоном, щоб забезпечити собі і своїм сім’ям кращу долю. Багато заробітчан повернулися з Європи додому, ще більше – залишилися на місцях, щоб перечекати економічну кризу, спричинену пандемією, і працювати далі. Яке найближче майбутнє в українських заробітчан у країнах Європи? Jobs.ua спробував з’ясувати це.
На європейському ринку праці склалася вкрай непроста ситуація. Сезонні роботи – в розпалі, фермерам Європи катастрофічно бракує людей для збору врожаю. Відчувається нестача в робочій силі, велику частку якої до сьогоднішнього дня складали трудові мігранти з України. Ситуація ускладнена через карантинні обмеження, проблеми з транспортним сполученням, а також через місцевих мешканців, які чинять опір власним урядам, побоюючись нової хвилі розповсюдження небезпечного вірусу, яку можуть спровокувати заробітчани зі Східної Європи.
Проблема нестачі сезонних працівників призвела до того, що уряди багатьох європейських країн почали офіційно запрошувати українців до себе на роботу. І це не дивно, бо закриття європейських кордонів у зв’язку з пандемією «корони» наочно показало, наскільки аграрний бізнес Європейського Союзу залежить від сезонних робітників. Звичайно, не лише аграрна сфера потребує робочих рук українців, але збір врожаю на даний момент становить для європейців чи не найбільшу проблему.
Пожвавлення економічної активності в травні показало, якими країнами для пошуку роботи наразі найбільше цікавляться українці. Це Польща та Німеччина. Ці країни в намаганнях залучити наших громадян на роботу навіть конкурують між собою.
Польща виробляє чи не найбільше продуктів у Європі, тому затребуваність в трудових мігрантах – надзвичайна. Якщо багато українців, які раніше їздили на сезонну працю до сусідньої країни, не приїдуть, для Польщі це обернеться величезною катастрофою. Що стосується Німеччини, в якій працює, за деякими оцінками, до чверті мільйона українців, їхній уряд навіть скасував одну важливу обов’язкову вимогу – перед працевлаштуванням іноземних громадян перевіряти, чи не претендують німці на ці робочі місця.
Звичайно, Польща програє перед Німеччиною в багатьох моментах, попри свої переваги (мовний бар’єр та спільний кордон), адже оплата праці навіть для нелегалів суттєво відрізняється в цих сусідніх країнах. Для порівняння: якщо в Польщі за годину українець отримає на сезонній роботі в аграрному секторі 12-14 злотих, то в Німеччині – втричі більше.
Отже, найкращі перспективи попрацювати в Європі цього літа і осені мають трудові мігранти без кваліфікації: аграрний сектор європейських країн потребує сотень тисяч робочих рук. Стосовно оплати праці – на жаль, в 2020-му році підвищення середніх показників по зарплаті не передбачається; в кращому випадку, українські заробітчани можуть розраховувати на минулорічний рівень доходів.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?