Перетворившись на певну форму самовиразу людської особистості, наші акаунти у численних соціальних мережах, часто розповідають про нас, навіть, небажану нами щодо розповсюдження, інформацію. Тим паче, коли ними цікавляться спеціалісти.

Ризики онлайн-самовиразу

Живучі у геть цифровому світі, сучасні люди, всілякого віку, сприймають інтернет й соціальні мережі, зокрема, як гармонійну частину свого життя. Де-хто, навіть, має певну залежність від цих «майданчиків для спілкування», не втрачаючи жодної, часто несвоєчасної нагоди, викласти нове фото чи повідомити світ про свій настрій та новий «статус».

Намагаючись «блиснути» незвичайністю особистості, люди здатні до прояв епатажу, демонструючи свої уподобання або схвалюючи «лайком» ексцентричну інформацію, епатуючи своїх фаловерів та друзів. Чи вдаються до псевдо-еротичних фото-експериментів, наражаючись на ризик бути сприйняти не всіма, хто має змогу побачити це.

Так чи інакше, при тому, що соціальні мережі є частиною вільного демократичного суспільства й кожен з людей має право на власну думку щодо всього, здатні шокувати, де-які акаунти шукачів роботи, можуть завадити працевлаштуванню останніх.

«Неоднозначний контент» та радикальний епатаж

Роздивляючись анкети кандидатів на керуючі або інші серйозні посади, спеціалісти з людських ресурсів крупних компаній, приділяють не аби-яку увагу й той інформації, що може розповісти про людину та яку вона залишає про себе в інтернеті.

Мова йдеться не про спеціальні запити щодо певних органів на рахунок наявності судимості чи банківської заборгованості. Психологи, роздивляючись те, що ми «постимо» та що відзначаємо, як вподобання, швидко складають загальний портрет, що може вказати на ті чи інші «цікаві» риси людського характеру.

Тому, занадто фривольні висловлювання, перепости, що можуть бути неоднозначно трактовані чи наші «дивні» або нескромні фотознімки, досить швидко псують репутацію, відкидаючи кандидатів, в кращому випадку, у далекий резерв, або однозначно «ставлячи хрест» на людині, як на кандидатові на посаду компанії.

Не менш «лякають» «ейчаровців» й ледь заповнені акаунти. Ті, що з’явилися не так давно, натякають на думки про навмисне створення примар присутності людини в загальнодоступному інтернеті, а ті, що створені давно але доволі «покинуті» - на певну асоціальність та «несучасність» особи власника.

«Умовно правильний» контент

У той самий час, ті акаунти, що більш «прив’язані» до сторінок, що мають відношення, наприклад, до сфери професійних інтересів людини або свідчать про схильність людини до ведення здорового складу життя, можуть позитивно змальовувати її натуру, додаючи додаткових балів, як кандидату на посаду в компанії.

Звичайно, радикалізм може стати зайвим й у висловлюванні своєї думки щодо здорового образу життя й у демонстрації релігійних вподобань.

Велика кількість «доволі кумедних» та милих постів з умовними «кошенятами» але «ні про що», також може допомогти скласти не ту уяву про вас, як про особистість, яку ви прагнете призвести на рекрутерів.

Те саме стосується й великої кількості «жалісних» постів та іншого сумного та негативного контенту, що продемонструють слабкі сторони вашої особистості, а це точно не стане гарним приводом для прийому вас на роботу на відповідальну вакансію.

Тож, залишаючись особистістю, до своїх акаунтів у соціальних мережах, треба ставитися, як до одягу, що може підкреслити смак або зробити навпаки – враження повної відсутності й смаку, й сорому.

Майте на увазі

Погодьтеся, підкреслюючи ідеальну фігуру, кожний кандидат на вакансію, скоріше обиратиме зроблений на замовлення й досить строгий діловий костюм, ніж відкриті чи занадто облягаючи фасони одягу.

Якщо, вам вже так потрібно, заведіть окремий акаунт, де під «ніком» ви зможете епатувати, як самі забажаєте. Але, тут також, слід бути уважним, бо зв'язок з номером телефону чи іншими особистими даними, які часто потребують умови створення акаунтів в соціальних мережах, також швидко вкаже на те, хто є справжній власник «ніку» та викриє вас «з потрохами».

Надто релігійні, фанатично до чогось привернені, псевдо патріотичні та показано працелюбні люди, більш викликають сумнівів щодо їх щирості та стану психічного здоров’я, чим запевнюють потенційних працедавців у тому, що вони ті, хто власнику компанії потрібен.

Намагаючись не здатися сірою особою, слід також уважно стежити й за тими «нюансами» особистості, про які ви розповідаєте за допомогою соціальних мереж. Й, намагаючись отримати гарну роботу, по-перше, краще підчистити свої акаунти та додатися до певних тематичних професійних груп та сторінок у соцмережах. Звичайно, краще, якщо вас дійсно цікавить щось нове у вашій професії, але наявність, навіть такого, штучного інтересу, стане кращим маскуванням, ніж радикальна демонстрація буд-яких вподобань та поглядів, які можуть бути неоднозначно зрозумілими та зупинити усі ваші професійні кар’єрні побажання на самому початку вашої проф діяльності. Те, як ваші акаунти в соціальних мережах можуть вплинути на вас при прийомі на роботу, залежить тільки від вас самих. Головне – не пускайте це питання «у вільне плавання».