Нещодавно стало відомо, що Бельгія стала третьою країною в світі, яка наважилася запровадити чотириденний робочий тиждень. Першопрохідцями стали Ісландія та Нова Зеландія. Але в запровадженому Бельгією 4-денному тижні є свої нюанси. Якщо вам цікава ця тема, тобто скорочений робочий тиждень, та ще в такій цікавій західноєвропейській країні, як Бельгія – давайте довідаємося про ці та інші деталі разом із Jobs.ua.
Отже, громадяни Бельгії відтепер можуть обрати для себе чотириденний робочий тиждень, якщо захочуть працювати за таким робочим графіком. Але з однією обмовкою: робочий день збільшується з 8-ми годин до 9,5 год. Але чотири дні можна потерпіти з таким графіком, як вважаєте? Зате потім – повноцінних три дні відпочинку!
До речі, експеримент зі скороченим робочим тижнем проводився ще раніше, а розпорядження про новий графік роботи з’явилося ще в лютому 2022-го. Але це рішення набуло чинності лише місяць тому, наприкінці листопада. І наразі можна сказати, що якщо хтось із бельгійців хотів це зробити, тобто перейти на новий графік, вони вже це зробили.
Якщо говорити про Ісландію та Нову Зеландію, то робочий час скоротився, а зарплати залишилися на тому ж самому рівні, що й раніше. А в Бельгії, як ми пам’ятаємо, робочий час фактично скоротився лише на 2 год в тиждень. Хоча таким країнам не так уже й складно вдаватися до подібних експериментів. По-перше, це країни з високим рівнем життя, по-друге – і при всій повазі до цих країн і до їхніх громадян – чисельність їхнього населення не така вже й висока. Ви знали, що населення Ісландії становить всього лиш 375 тис. осіб? А Нової Зеландії – трохи більше 5 млн. осіб, ну а в Бельгії – аж 11,59 млн. (за інформацією Світового банку станом на 2021-й рік).
А з іншого боку, велику роль відіграють національний характер та ментальність. Тому навряд чи Бельгія понесе економічні втрати через впровадження нового графіку роботи (не забуваємо, це на вибір), адже бельгійці загалом відповідальні люди. Додамо сюди педантичність західних європейців, їхнє ставлення до законів та роботи, низький рівень корупції і високі доходи на душу населення. Все це в підсумку дозволяє впроваджувати на офіційному рівні подібні експерименти. І не забуваємо, що бельгійці фактично не стануть менше працювати, і за чотири робочі дні «зекономлять» для себе тільки 2 год. Хоча… якщо витратити ці години з користю для себе, для навчання та саморозвитку, то 8-9 «халявних» для навчання годин на місяць – це не так уже й погано.
Отже, кількість населення країни та розвинений рівень економіки дозволяють приймати подібні рішення на загальнодержавному рівні. А чим уже її громадяни займатимуться у вільний від роботи п’ятий день, це вже справа кожного, чи не так? Хтось шукатиме додаткові підробітки, хтось приділятиме час хатнім справам чи фрилансу, хтось просто відпочиватиме або запланує собі «відривні» триденні мандрівки. Якщо рівень зарплати дозволяє такі витрати, то чому б і ні? Зрештою, це теж чудовий відпочинок, особливо якщо на природі, та в оточенні найближчих, найдорожчих, найрідніших людей.
А ви б який робочий графік обрали, якби мали таку можливість? Працювати п’ять днів або ж чотири? А якщо й чотири, то чи не шукали б ви підробіток на п’ятий день, а то й на п’ятий і шостий (або навіть на п’ятий-шостий-сьомий, для справжніх екстремалів і фанатів роботи)?
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?