Чергове «ні» не привід для паніки

Йдучи на співбесіду, кожен кандидат сподівається на краще та вірить у свою перемогу. Проте почувши замість омріяного «так» відмову, важко не пасти духом. І коли докори сумління та пригнічення починають гризти зсередини, варто зупинитися і подумати: чому так трапилося? Ваше недопрацювання чи просто збіг обставин стали причиною відмови в роботі? Лише знайшовши відповідь, можна отримати реальні висновки і зрозуміти як діяти далі.

Шукаємо правильну відповідь

Якщо ви відчуваєте, що співбесіда провалилася по вашій вині (маєте мало досвіду, слабо орієнтуєтеся в новій галузі, не готові брати на себе велику відповідальність чи інше), варто підтягнути свої знання. Можливо записатися на курси, пройти стажування, попрактикуватися у цій сфері. Проте коли ви впевнені у своїх силах, питань виникає значно більше. І відповісти на них зможе рекрутер, котрий проводив співбесіду.

Не варто соромитися запитати про причини відмови в прийомі на роботу. Ви маєте повне право це знати. Хоча в реальному житті одиниці зважуються на такий крок. На жаль.

Якщо одразу по завершенні зустрічі вам не вдалося поспілкуватися, зателефонуйте або надішліть електронного листа. Якщо відповіді немає – напишіть письмове звернення. Це дієвий спосіб змусити HR-менеджера обґрунтувати своє рішення.

Важливо: незалежно від того, в якому вигляді прозвучало питання «Чому не я?», залишайтеся доброзичливими. Не грубіть, будьте стриманими, не показуйте свого гніву чи невдоволення. Ваше щире звернення обов’язково дасть результат. Запитайте також, чим обраний ними кандидат кращий, які його професійні якості найбільше зацікавили роботодавця. Попросіть порадити, як розкрити свій потенціал. Після такого спілкування вас неодмінно запам’ятають і, можливо, коли відкриється нова вакансія, з архіву піднімуть саме ваше резюме.

Чому ж рекрутери так часто кажуть «ні»?

Коли кандидати запитують, чому саме їх не взяли на цю посаду, ейчари в більшості випадків озвучують поважні причини відмови від роботи. Це можуть бути:

• Резюме не відповідає дійсності. Якщо озвучена вами на співбесіді інформація відрізняється від тієї, що написана в документі, коментувати нічого. Брехня ще ніколи не ставала успішним початком для побудови кар’єри. Тому важливо завжди вказувати лише правдиві факти.
• Не сподобалися роботодавцю. Всі ми люди і маємо почуття. Навіть ідеальний кандидат може мати «негарне прізвище» або противний голос, бути вегетаріанцем чи «тусовщиком», занадто різкі парфуми, народитися не під тим знаком зодіаку. Таке буває, що не подобається людина і все. У такому випадку засмучуватися взагалі не варто. Це, скоріш, невдалий збіг обставин. Знайдіть у цій ситуації позитив, адже невже вам хотілося б працювати в оточенні, де вам не раді?
• Ваш зовнішній вигляд не відповідає корпоративній етиці. Щоб справити гарне враження, достатньо бути охайним та скромним (звичайно ж, враховуючи ту посаду, на яку претендуєте). Дізнатися про дрес-код можна завчасно й одягти щось максимально слушне. Навіть якщо ви захочете проявити свою індивідуальність і не перетнете межу адекватності, це буде зараховано. Але пам’ятайте: головне – не одяг. Важливо те, як ви себе поводите. Надмірна жестикуляція, груба манера спілкування, агресивність, безграмотність мови відвернуть від вас рекрутера швидше, аніж недоречні кросівки чи яскрава футболка.

Разом з цими причинами є ще такі, які часом не лише необґрунтовані, а й місцями позбавлені здорового глузду. Але трапляється всяке і до всього треба бути готовим. Причинами відмови у роботі є також:

• занадто оригінальне резюме;
• невідповідність вимогам вакансії;
• відсутність достатньої мотивації;
• велика зацікавленість у заробітній платі, лікарняних, відпускних, натомість мала – у посадових обов’язках;
• невпевненість, відсутність комунікативних навичок, скованість;
• надмірна самовпевненість, хвалькуватість, самопіар;
• відсутність манер (не відкрив перед дівчиною двері, не вимкнув звук на телефоні, не привітався);
• негативні відгуки про колишнє місце роботи, керівництво, співробітників;
• прояв сумніву в професійності рекрутера;
• невідповідність віковим параметрам;
• відсутність командного начала (надмірна індивідуалізація своєї персони).

Проте найприкрішою причиною для відмови стає надмірна конкуренція. Це коли ви ідеальний кандидат, проте не єдиний. На ваше місце претендують ще три таких самих «ідеальних». Тут варто розуміти, що це не ваша провина, і продовжувати шукати далі.

Порада від експерта: якщо ви хочете працювати в певній компанії, спробуйте стати «своїм». Напередодні співбесіди дізнайтеся більше про майбутнє місце роботи і його корпоративну культуру. Керівництву важливо знати, що ви розділяєте їхні цінності і мрієте працювати саме у них. Якщо ж такого бажання насправді немає, на співбесіді це обов'язково помітять.

Що далі?

Кожен сприймає відмову по-різному. Але, як показує практика, для багатьох це не вирок, а шанс побудувати успішну кар’єру в іншій компанії.

Не шкодувати про втрачені можливості, а знайти нові, брати цінний досвід і не зупинятися на досягнутому, займатися саморозвитком – ось як необхідно діяти, коли вас не взяли на роботу.

Проаналізувавши ситуацію, варто побудувати нову стратегію розвитку:

• створити свій чек-лист, що допоможе більш ретельно обирати майбутнього роботодавця;
• відредагувати резюме, правильно розставити в ньому акценти, прибрати зайве;
• відшліфувати самопрезентацію, зробити її більш ефективною, оригінальною;
• підготувати заздалегідь відповіді на нестандартні чи незручні питання.

Саме такі некритичні невдачі, як відмова у працевлаштуванні, у вашому житті формують дуже корисні навички – отримувати досвід від поразок та бачити нові можливості в поганому розвитку подій.

У першу чергу треба розуміти, що на ринку праці кандидатів зараз більше, ніж відкритих вакансій. Якщо вам відмовили на співбесіді, це не означає, що пошук роботи потрібно закінчити і впасти в депресію. Адже тут діє просте правило: чим частіше ви будете пробувати, тим вища ймовірність того, що таки отримаєте довгоочікувану пропозицію. Головне пам’ятати, що відмова – це нормально. І сприймати її потрібно як додатковий стимул та джерело нової та дуже корисної інформації.