22 березня своє професійне свято у всьому світі відзначають водії таксі!

Традиція бере свій початок в далекому 1907 році, коли в столиці Туманного Альбіону — Лондоні всі місцеві кеби були обладнані спеціальними приладами, які облічують вартість кілометражу, — таксометрами. Саме з цього моменту візників, які керували кебамі, стали називати таксистами, а Лондон вважати колискою сервісу таксі.

Цікаво, що спочатку на батьківщині таксі всі автомобілі, які перевозять пасажирів, фарбували виключно в червоний або зелений кольори.

Впізнаване жовте таксі світ побачив завдяки кмітливості американця Джона Хертца, який заснував надалі всесвітньо відому корпорацію, що носить його прізвище. Придумавши схему, коли в якості частини плати за нову машину приймався старий автомобіль покупця, Хертц фарбував ці старі машини в яскравий жовтий колір і відправляв на «заробітки» — возити пасажирів.

Яскраві автомобілі служби, що впадають в око, швидко стали впізнаваними, їх легко було помітити здалеку і вчасно підняти руку. Решта ж компаній просто вкрали цю ідею: стали фарбувати свої таксомотори в подібний колір, породивши впізнаваний у всьому світі образ жовтого таксі.

Тільки кілька країн в світі продовжують фарбувати свої автомобілі служб таксі в інші кольори. Так, наприклад, Таїланд славиться рожевим кольором таких «бортів», Німеччина і Об'єднані Арабські Емірати — кремовим, Гонконг — червоним. Ну і звичайно ж манірний Лондон, слідуючи традиції, продовжує дотримуватися класичного чорного кольору своїх екіпажів.

Двадцяті роки минулого століття подарували нам ще один відомий символ таксі. Вирішивши створити в умах клієнтів думку про швидкість пересування в машинах їх компанії, деякі американські підприємці стали позначати свої автомобілі характерними «шашечками», запозиченими з символіки перегонів. Дуже скоро конкуренти також стали позначати і власні автомобілі, давши життя цій всім знайомій символіці.