Багаті люди вміють не тільки заробляти гроші, а й грамотно ними розпоряджатися. Вміти накопичувати і економити зароблене – важлива навичка їхнього способу життя. Розглянемо разом з Jobs.ua різні підходи, які дозволять заощаджувати краще і ефективніше.
Ви знали, що вміння заощаджувати гроші напряму залежать від вияву наших щоденних емоцій? Існує таке поняття, як імпульсивна покупка. Багаті люди вміють утримуватися від спонтанних емоцій, які штовхають людей купувати ті речі, якими їм дуже хочеться володіти в даний момент, але в яких, по суті, не має великої потреби.
Експерти з поведінкових фінансів вважають, що люди загалом схильні погано заощаджувати гроші, бо на емоційному рівні сприймають це як втрату. А кому подобається щось втрачати, адже це сприймається як обмеження самому собі?
Та й звичайна лінь є перепоною для грамотної економії. Здавалося б, накопичення грошей – чудова справа, але лінь, як не дивно, працює як гальмуючий фактор. Для заощадження фінансів теж потрібно докладати хоч і невеликі, але зусилля, тому багато людей лінується це робити – мовляв, зроблю це «потім», «завтра», але не сьогодні.
Програму «Відклади більше завтра» розробив Шломо Бернарці, дослідник поведінкових фінансів. Вона полягає в тому, що люди починають більше відкладати грошей, коли зростає рівень їхніх доходів. Як це виглядає на практиці? Витрати залишаються на приблизно тому ж самому рівні, в той час як з’являється можливість заощадити на порядок більшу суму.
Шломо Бернарці спільно із нобелівським лауреатом Річардом Талером запропонували наступну схему накопичення фінансів: як тільки збільшується рівень доходу, заразом і збільшувати на 3% відкладені кошти. Через декілька років подібного підходу виявиться, що ви стали економити значно більше, водночас рівень витрат на базові потреби, розваги і т.д. суттєво не зміниться.
Багато людей люблять розпочинати «великі» справи з Нового року чи з наступного понеділка. Але такий підхід зовсім не працює, тому що в найближчому майбутньому ми по великому рахунку залишаємося тими ж самими людьми, що були вчора і якими є сьогодні. Тільки вихід із зони комфорту – раптовий і болісний – може докорінно змінити людську особистість. Або ж велика сила волі, яка, мов стрімка гірська вершина, підноситься над людськими слабкостями.
Якщо хочете, щоб ефект «чистого аркуша» запрацював для вас, візьміть календар і відмітьте найближчу дату, яка вам приглянулась. І в той же день почніть здійснювати задумане. Відмічайте далі в календарі ваші маленькі успіхи. І візьміть за життєве кредо наступний принцип: «Не розривати ланцюг». Цей прекрасний життєвий принцип працює у всіх сферах життя: якщо почали бігати, значить, бігайте щовечора – хоча б по півгодини. І так – щодня. Тобто кожного дня ви продовжуєте ланцюжок тієї важливої справи, яку розпочали одного дня. Той самий принцип застосовуйте і у фінансових справах, і в будь-яких інших справах. От побачите – мине півроку-рік, і ви зауважите, як сильно ви змінилися. Ось так маленькими кроками, але щодня, ви наблизитеся до будь-якої мети, до будь-якої своєї мрії – фінансової чи якоїсь іншої.
Змінюватися в кращий бік, безперечно, варто. Та чи треба прив’язуватися до конкретної дати — Нового року, понеділка, першого числа? Спробуємо розібратися в цій статті.
В наш час недостатньо просто йти в ногу з часом. Потрібні інновації, щоб досягати успіху в бізнесі чи кар’єрі. А щоб створювати інновації, потрібні люди з інноваційним мисленням. Простіше кажучи, лідери. Розбираємося, як «прокачати» силу людських зв’язків у 2025 році, бо це справжній каталізатор майбутніх здобутків.
Опанування технік саморегуляції, пошук власних ресурсів для відновлення енергії стають справжнім викликом сьогодення. Розвиток таких навичок є критично важливим скілом для підтримки ментального здоров’я. Ми підібрали для вас дієві поради, як підтримати працівників під час кризи.
Робота HR-спеціаліста містить чимало викликів. Трапляється так, що кандидат технічно підкований на всі сто, але із soft skills спостерігаються проблеми. Що треба знати досвідченому HR-фахівцю, щоб коректно відмовити кандидату?
Кандидати не люблять виконувати тестові завдання, факт. Цьому є цілком логічне пояснення: банально витрачений час. Якщо не візьмуть на роботу, цей час буде змарновано. Тож давайте розберемося, тестові завдання це все-таки перевірка здібностей чи безкоштовна праця на недобросовісного роботодавця?