Нещодавно, Jobs.ua акцентував увагу на те, що чимало рекрутерів не завжди позитивно ставляться до численних змін місць роботи, які відображає у своєму резюме шукач. Попри існування такої думки, в реальності, таке ставлення до «постійності» свого працевлаштування, не завжди обумовлено якимось негативними рисами характеру людини.

Просто, у світі існує два типи працівників. Й, у той момент, коли одним з них краще будувати професійну кар’єру, залишаючись з одним роботодавцем, інші спрямовані на регулярний пошук «кращого». При цьому, таке відношення до професійного зростання, має й певні позитивні аспекти.

По-перше, треба розуміти, що особливості національного ринку праці, періодично, просто таки змушують робітників змінювати роботу. Переорієнтація компаній у видах своїй діяльності, банкрутство роботодавців чи «старіння» багатьох професій, створюють умови, при яких робітники змушені шукати нову роботу. Якщо, це відбувається десь на периферії, то враховуючи «різноманітність» напрямків діяльності місцевих роботодавців, не важко уявити, наскільки складно буде шукачеві знайти нове «місце під сонцем».

Щодо «плюсів» які мають працівники, схильні до частих змін робочих місць, то багато рекрутерів визначають де-які позитивні риси таких кандидатів.

Як не крути, але ці співробітники дуже й дуже стресостійкі. Кожна зміна роботи, включаючи її пошуки та численні інтерв’ю – той ще стрес, тому свідомо йти на такий шаг може лише людина зі «сталевими нервами».

Крім того, нові робочі місця, як правило, мають необхідність для кандидатів навчатися чомусь новому. Значить, ті, хто без вагань готові їх обіймати, мають й здібності до швидкого навчання новим вимогам, навичкам та будь-чому.

Якщо причинами "розлучення" із поточною роботою стає неможливість будування кар’єри, це свідчить про наявність в людині певних амбіцій, що може стати гарною мотивацією для неї та ефективно вплинути на виконання роботи на новому місці, що обіцяє нові кар’єрні шанси.

Ті самі фахівці, впевнені, що й звичка довго працювати без зміни місця роботи, також, не завжди каже про надійність працівника та може мати для нього негативні наслідки.

Наприклад, помилкове відчуття захищеності, може притупити здорові реакції особи на виклики, що виникають під час робочого процесу та виступати у ролі демотиватора, що працює на зниження ефективності праці.

Також, ця «фейкова зона комфорту» дуже уповільнює психологічне зростання особистості та, як наслідок, гальмує кар’єрне зростання. А, при наявності безперечних причин для зміни роботи, може викликати панічні настрої та довготривалі депресії в людини.

Резюмуючи думки фахівців, можна впевнено казати про необхідність певного творчого підходу до зміни роботи. Тобто, відчуваючи необхідність такого кроку, треба дуже ретельно обмислювати наскільки таке рішення своєчасно та які наслідки воно може принести саме у ваше життя. Зі всіма іншими проблемами можна розібратися в майбутньому, зокрема, заздалегідь пояснити в резюме причини своєї «непосидючості», щоб уникнути негативного ставлення до своєї кандидатури з боку рекрутерів.