Від формату управління навіть в найдемократичнішій компанії залежить багато речей. Лідерські якості та інші таланти мудрого керівника здатні надихати на справжні подвиги; а ось нестерпні начальники, навпроти, можуть змусити покинути компанію найцінніших фахівців, яким легше підшукати нове місце роботи, ніж терпіти важкий характер свого боса. Про інші недоліки такого стилю управління давайте дізнаємося разом із Jobs.ua.

Нестерпні начальники не хвалять

Або хвалять дуже рідко, коли співробітник здійснив дійсно щось неординарне. Але загалом чимало менеджерів вважають, що добре виконана робота – це звична річ, і додатково мотивувати такого працівника не потрібно. Чому не потрібно? Бо якщо немає претензій до його роботи з боку керівника – це ніби вже само по собі добре.

Але це не зовсім так. Під «похвалою» маємо на увазі не лише дружнє похлопування по плечу в присутності інших працівників компанії – щоб усі бачили схвалення боса, – а й реальну винагороду у вигляді премії та інших бонусів. Якщо ми говоримо про ідеальне управління компанією, то такий керівник повинен зважати на прогрес у справах своїх підлеглих. І підвищувати вчасно розмір оплати, бо ніщо так не мотивує підлеглих, як фінансова винагорода і розуміння того, що їхні зусилля цінують в цій компанії.

Політика втаємниченості – чому це погано?

Мудрі керівники не притримуються політики «зачинених дверей». Навпаки – вони завжди відкриті до діалогу, з ними завжди можна поспілкуватися напряму, і вони уважно вислухають як вдалу ідею, так і критичне зауваження. Недаремно на Заході давно вкорінилася традиція працювати в кабінетах зі скляними перегородками: підлеглі бачать, чим займається їхній начальник, а той, в свою чергу, завжди на зв’язку зі своїми підлеглими.

Такий керівник розуміє, що людське спілкування нічим не заміниш, і зможе знайти персональний підхід до кожного працівника, бо золоте правило комунікації – «спілкуйся з іншими так само, як хотів би, щоб спілкувалися з тобою», – не зовсім те, що потрібно в кожному окремо взятому випадку.

Нерівність серед підлеглих

У вас виникало відчуття неприязні до колег, яких начальник незаслужено виділяв з-поміж усіх підлеглих? Так і з’являється нездоровий мікроклімат в компанії, бо складно уникнути негативу в ситуації, коли начальник дає «поблажки» одним підлеглим, а іншим – ні. А погані боси саме так і роблять, а потім дивуються – чому справи в компанії йдуть гірше, ніж у конкурентів?

Туманні критерії щодо якості роботи

Нестерпні начальники поручають підлеглим робочі завдання зі словами «зробіть добре», але в чому саме полягають критерії якісно виконаної роботи, не пояснюють. Навіть якщо працівник сумлінно поставиться до виконання завдання, це ще не означає, що він виконає роботу так, як хотів начальник. А «добре» – це як? Коли начальник не вдається до роз’яснень, вважаючи, що працівник і так все повинен знати й без нього, це може призвести до невдоволення самого ж керівника. А незадоволений начальник – незадоволений і стривожений працівник, хіба ж не так? Це зайва стресова ситуація, яку можна було уникнути ще на старті. В таких умовах складно працювати, і про якусь продуктивність праці теж складно говорити.