З початку війни кількість внутрішньо переміщених осіб перевищила 8 мільйонів людей. Найбільш популярними областями для внутрішнього переміщення стали Львівська, Дніпропетровська, Київська, Вінницька. Більшість з внутрішніх переселенців продовжують дистанційно працювати на місцях роботи, інша половина разом з пошуком домівки шукає нове місце роботи, або звертається в службу зайнятості про допомогу, заздалегідь зареєструвавшись та офіційно отримавши статус ВПО.

Особливості працевлаштування ВПО

Найголовніша складність працевлаштування внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання криється в тому, що часто їм не вдається повністю офіційно звільнитися з минулого місця роботи через надзвичайну ситуацію. 

Якщо внутрішньо переміщена особа не встигла звільнитися

Щоб отримати статус безробітного та допомогу по безробіттю, ви можете припинити трудові відносини, надіславши дистанційно роботодавцю нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява надіслана  рекомендованим листом. Якщо внутрішньо переміщена особа не може звільнитися з попереднього місця роботи, наприклад, через відсутність зв’язку з роботодавцем чи за інших причин, звільнитися можливо через центр зайнятості за місцем перебування особи на обліку як ВПО. Звільнення може відбутися на підставі ст. 36 за угодою сторін або ст. 38 за ініціативою працівника КЗпП. Для цього внутрішньо переміщена особа має звернутися в центр зайнятості із заявою, а центр зайнятості передає інформацію про звільнення роботодавцю, податковій службі та ПФУ. 

Також можливе звільнення в судовому порядку, однак така процедура може бути довгою.

До речі, переселенці, які бажають працевлаштуватися за новим місцем свого фактичного проживання, але не мають на руках оригіналу трудової книжки та у зв'язку з відсутністю доступу до неї внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де вони працювали, є можливість отримати дублікат трудової книжки за новим місцем роботи згідно законодавства.

Якщо питання з документами та звільненням вирішено, то працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на загальних підставах.

Працевлаштування за сумісництвом

Якщо працівник не звільнений з основного місця роботи, його працевлаштування може відбуватися лише через прийняття за сумісництвом. Такий трудовий договір може бути укладено як строковий, на певний термін, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, так і безстроковий, що укладається на невизначений строк.

Сумісництво - це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. Існують два види сумісництва: внутрішнє та зовнішнє. Зовнішнє сумісництво — спосіб виконання трудових обов’язків працівником перед роботодавцем на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в іншій організації. Внутрішнє сумісництво — спосіб виконання трудових обов’язків працівником у вільний від основної роботи час на умовах трудового договору в тій же самій організації. Але в випадку з ВПО мова саме про зовнішнє сумісництво. 

Особа, яка приймається на роботу за сумісництвом, має подати на підприємство заяву про прийняття на роботу за сумісництвом і паспорт. Зважаючи на надзвичайний стан, заяви працівників можуть бути направлені будь-яким способом дистанційно, наприклад, за допомогою найбільш розповсюджених месенджерів: Viber, Telegram тощо. За цих підстав роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за сумісництвом.

У період дії воєнного стану форму трудового договору сторони можуть  визначати за згодою. А це значить, що трудовий договір можна укладати в усній формі з будь-яким працівником, який приймається на роботу. Фізичні особи – підприємці також не зобов’язані укладати письмові трудові договори.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції»  від 4 березня 2015 року на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції. Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу.

До речі, щоб стимулювати працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, держава виплачує грошові компенсації в сумі 6 500 грн на місяць протягом двох місяців за кожну працевлаштовану особу. Щоб отримати компенсацію, роботодавець має дотримуватися певних умов: перебувати на обліку як платник ЄСВ, подати податкову звітність за IV квартал 2021 року або річну звітність за 2021 рік, встановити розмір зарплати працівнику не нижче мінімальної місячної.

Сподіваємось, що  вищевказані роз’яснення внесуть ясність та допоможуть тимчасово переміщеним особам у питаннях працевлаштування на новому місці.