Рекрутери люблять відчувати фідбек. На співбесіді вони очікують від кандидатів не тільки влучних відповідей на свої питання, але й зворотного зв’язку. Наприкінці зустрічі вони завжди дають можливість запитувати все, що вас цікавить. І саме в цей момент настає ваш зірковий час. Навіть якщо відчуваєте, що бесіда пройшла не надто продуктивно та оцінюєте свої шанси на перемогу як невисокі, у вас ще є можливість все виправити. І зробити це можна за допомогою правильних питань.

Чому важливо ставити питання

Так кандидат на посаду виражає свою зацікавленість, це демонструє його професійність, серйозність намірів. Ставлячи вузькопрофільні питання, можна показати свою обізнаність у тій сфері, де працює компанія. До того ж так ви покажете цілеспрямованість, те, що ви не з тих, хто опускає руки, не довівши справу до кінця.

Важливо! Не перетворюйте співбесіду на допит. Якщо у вашому списку питань два десятки пунктів, скоротіть його. 5-10 змістовних та продуманих запитань буде достатньо. Проте кожне з них має виконувати якусь функцію, крім інформативної, – розкривати ваші найкращі сторони та наміри.

Що питати

Нижче – варіанти тих запитань, які було б корисно поставити рекрутеру.

• «Чи нова запропонована посада?»
• «Як довго триватиме випробувальний термін?»
• «Хто буде безпосереднім керівником?»
• «У чому полягають кар’єрні перспективи даної посади?»
• «Які можливості для навчання ви пропонуєте?»
• «Чи буду я повністю забезпечений технічним оснащенням?»
• «Чи можете ви розповісти про найкращого співробітника вашої компанії?»
• «Як можна впливати на винагороду?»
• «Чи проводяться тимбілдинг, івенти та неформальні зустрічі?»
• «Чи є можливість гнучкого графіка?»

Якщо так, це добрий знак. Адже це свідчить про те, що компанія розвивається, і, скоріш за все, саме новий напрям буде пріоритетним.

Якщо ні, то можна спитати про долю попередника. Проте зробити це не прямолінійно, а обережно, наприклад: «Той фахівець, що працював до мене, став керівником?». З реакції рекрутера ви зрозумієте, куди пішов попередник – на підвищення чи з компанії.

Згідно з законодавством, він не має перевищувати трьох місяців. Конкретизуйте, як відбуватиметься оцінка вашої роботи протягом цього часу. Якщо вам пропонують працювати неофіційно або ж безкоштовно, це має насторожити. Адже, по-перше, це незаконно (хоча є досить поширеною практикою на українському ринку праці), а по-друге – є великий шанс, що ви просто змарнуєте свій час і сили.

Дізнайтеся, чи не проводять у компанії адаптаційних семінарів чи інструктажів. Чим докладнішою буде розповідь рекрутера про критерії оцінювання вашої роботи та продуктивності, тим краще.

Інколи трапляється, що офіційно начальником є одна людина, проте постановку завдань та контроль здійснює інша. Або ж навіть кілька осіб. Завчасно дізнайтеся, кому треба звітувати, до кого звертатися з питаннями, з якими відділами чи секторами доведеться співпрацювати. Одразу уточніть, чи будуть у вас підлеглі. У такий спосіб вдасться краще зрозуміти, чого чекати від майбутньої роботи.

Сучасні компанії мають цілі карти, де розписані етапи кар’єрного розвитку і те, скільки часу займає кожен з них. Якщо вам такої інформації в письмовому вигляді не можуть запропонувати, то нехай хоч на словах розкажуть, чого варто чекати. Дізнайтеся, чи практикують вони ротації між відділами, департаментами чи з партнерами. Якщо організація працює в такому напрямку, запитайте, чи пропонують вони нові вакансії своїм підлеглим.

Коли компанія не стоїть на місці, розвивається, ставить цілі та впевнено до них іде, співробітники мають також рухатись у цьому напрямі. Курси підвищення кваліфікації, освоєння нових технологій, обмін досвідом, участь у міжнародних заходах, зовнішні та внутрішні програми розвитку – все це має бути. І керівництво повинно проводити їх власним коштом. Адже інвестиція в робітників свідчить про довіру, зацікавленість та надію на подальшу плідну співпрацю.

У кожній професії своє виробниче обладнання. Це може бути комп’ютер, фотоапарат, автомобіль, диктофон, сканер чи будь-що інше. Для тих, хто влаштовується на роботу, важливо знати не тільки, чи забезпечать його всім необхідним для продуктивної праці, а й наскільки техніка сучасна, функціональна, зручна для використання.

У кожній організації є працівники, які є прикладом для наслідування. Розпитайте про особистісні якості цієї людини, її кар’єрний ріст, головні здобутки та шляхи їх досягнення. Ця історія буде показовою, дасть зрозуміти, чого можна очікувати та чи варто сподіватися на розвиток. До того ж для себе ви відкриєте фактори успіху та пріоритети компанії.

Підказка: якщо рекрутер не може назвати, на його думку, найкращого, це свідчить про таке: або він сам нещодавно став тут працювати, або ж для керівників усі – безіменні «робочі голови/руки», що не дуже добре.

Заробітна плата зазвичай вказується у тексті вакансії або на початку співбесіди. Здебільшого вона не є сталою. Обов’язково розпитайте, чи будуть у вас якісь важелі впливу на неї, чи залежить її розмір від обсягу або результатів виконаної роботи, чи передбачаються бонуси/премії. Якщо озвучена сума вашої щомісячної винагороди вас не надто влаштовує, конкретизуйте, через який проміжок часу вам можна звернутися задля перегляду зарплатні.

Дуже добре, якщо так. Адже це означає, що керівнику потрібні не просто «робочі руки», а злагоджена і дружня команда. Часто саме на таких заходах народжуються геніальні ідеї та проєкти, розкриваються приховані таланти та проходить «ритуал злагодження».

Це питання знадобиться не всім, проте, якщо ви живете далеко від місця роботи та прив’язані до міського трафіку чи у вас є малі діти, не зайвим буде це проговорити. Сьогодні безліч компаній дозволяють коригувати під себе свій графік чи взагалі працювати віддалено (хоча б іноді). Відповідь на це питання дасть вам чітко зрозуміти, чи готове керівництво проявляти гнучкість, людяність та турботу про свій персонал.