Співбесіда - це завжди непросте випробування для здобувача та перевірка не тільки його професійних умінь, але й особистих якостей. Дуже часто роботодавці додаються до психологічних співбесід чи питань з метою перевірки реакції спеціаліста, адже це демонструє в першу чергу ступінь впевненості в собі, можливості вийти з власної зони комфорту, побачити справжню особистість, а також перевірити її критичне та аналітичне мислення. Такі питання, звісно, збивають з пантелику, не завжди є зручними і вимагають від здобувача зібраності, щоб не загнати себе ще більше в безвихідний кут. Крім складних психологічних питань спеціалісти, яким доводиться проходити співбесіду, жаліються на дискримінаційні питання та випади роботодавців, хоча більшість з них заборонена законодавством України, а здобувач взагалі може поскаржитись та притягнути компанію до відповідальності. В будь-якому разі, така поведінка роботодавця сильно засмучує, тому слід бути підготовленим і до таких життєвих ситуацій. Тож розробимо дієву стратегію та варіанти відповідей на дискримінаційні питання на співбесіді.

Перше правило, яке необхідно запам’ятати кожному здобувачу при відвідуванні співбесіди: питання, що задаються роботодавцем повинні стосуватись ваших здібностей і здатностей виконувати зазначені у вакансії умови роботи. Відповідно ст. 25 Кодексу Законів про Працю “При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством”. Тож рекомендуємо перед походом на співбесіду ретельно ознайомитись з цим документом. Відмова кандидату за зазначеними в статті 25 причинами можна цілком вважати дискримінацією. Відповіді на такі питання ніяким чином не демонструють вашу здатність виконувати роботу, а цілком можуть бути розцінені, як спроба вас дискримінувати. Що це за питання та як на них правильно відповідати?

ТОП дискримінаційних питань від роботодавця на співбесіді

Коли збираєтесь в декрет?

Звісно, коли роботодавець бере в штат спеціаліста на проєкт чи на певний період, то він очікує повної його залученості на всіх етапах та періодах розвитку цього проєкту. Ніхто з роботодавців не хоче взяти спеціаліста в робочий штат, а потім посеред проєкту відправляти в декретну відпустку. Тому рекрутери удаються до декретного питання. Насправді роботодавці й справді відмовляються від більшої частини здобувачів, коли виясняють про можливий чи скорий декрет, а також про наявність малих дітей у здобувача. Проте треба справді виняткове вміння та тактовність дізнатися про статус та особисті плани на найближчі роки. Іноді ця інформація спливає в дружній особистій розмові на співбесіді, коли здобувач сам готовий поділитися особистим з рекрутером. Проте слід пам’ятати, що сімейний стан і ваше особисте життя ніяким чином не стосуються роботодавця. Якщо перед вами все ж таки ставлять подібне питання, спробуйте ввічливо перевести розмову і запропонувати поговорити про ваш досвід або досягнення на останньому місці роботи.

Питання ейджизму

Ні для кого не секрет, що власні шанси влаштуватися на нову роботу, коли вам за сорок, зменшуються в десятки разів. І це не враховуючи те, що за новим пенсійним законом роботодавці, якщо в них понад 8 працівників у штаті, зобов’язані брати на роботу тих, кому більше 45-ти років. Так робити причин більше ніж достатньо: молодий колектив і його керівник, подекуди небажання самих здобувачів вчитися новому, нездатні перевчатися, корпоративна культура, яку потрібно перекроювати під універсальний вік тощо. Вони мають місце бути, хоча дуже часто в реальному житті виявляються стереотипами. Ви можете використати свій вік на користь на співбесіді, оперуючи наступними фактами:

мають великий багаж напрацьованих навичок та досвіду,

не стрибають з компанії в компанію,

стабільно працюють, працьовиті,

лояльніші до роботодавців та їх умов,

більш стримані та терплячі.

У Законі України прописана норма про покарання за вікову дискримінацію, але це суто формальність, яка практично не виконується. У багатьох вакансіях є обмеження за віком, іноді виправдане бізнес-процесом у компанії, наприклад багатогодинною роботою «на ногах». Якщо на співбесіді роботодавець питає вас про вік, то не забудьте згадати всі привілеї вашого віку і тої користі, якої ви самі можете принести компанії, поза віком.

За кого ви голосували чи до якої церкви ходите?

На питання про політичні чи релігійні погляди також накладене табу. Дуже часто до таких питань додаються рекрутери, щоб зібрати якомога більше інформації про ваші вподобання, та зробити висновки чи впишетесь ви в корпоративну культуру саме цієї компанії, або зрозуміти точніше чи будуть на вашу присутність на роботі впливати релігійні свята тощо. Найкоректнішим зі способів дізнатися чи підходите ви, самому рекрутеру розказати про корпоративну культуру компанії, щоб здобувач самостійно зрозумів і вирішив, чи підходить йому такий колектив. Проте іноді трапляється, що це питання подекуди підіймається роботодавцем на співбесідах. Якщо ви чуєте у свою адресу подібне питання, поясніть роботодавцю, що ви знайомі з графіком роботи компанії і він вас цілком влаштовує, а ваші погляди ніяким чином не перетинаються з роботою і виконанням професійних обов’язків.

Коли збираєтесь заміж?

Дуже схоже питання про декретну відпустку, що також стосується більше жінок: “Коли збираєтесь заміж?”, а також усілякі суміжні питання: “Чому досі не заміжні?”, “Чи не вплинуть відрядження на стосунки?”, “Чому розлучились?” тощо. І більше ці питання відносяться саме до гендерної дискримінації, адже чоловікам такі питання не ставлять на співбесідах. Більшість такого роду питань, що пов’язані з темою сімейного стану, витікають з теми про дітей і декрет. Роботодавці хвилюються, що працівниця, яка недавно вийшла заміж може в найближчому майбутньому піти в декретну відпустку. І все ж таки, сімейний стан здобувача не стосується роботодавця. Тому на такі питання категорично не радимо відповідати. Вони досить принизливі, і зовсім не стосуються роботи. Попросіть роботодавця не запитувати про таке, адже вони недоречні, не стосується роботи й ви переконані, що впораєтеся успішно з усіма своїми обов’язками найкращим чином.

Який оклад був на минулій роботі?

Рекрутер при найнятті на роботу повинен дізнатися інформацію, який розмір заробітної плати ви бажаєте, якщо вам запропонують роботу. Роботодавець також хоче знати, чи відповідають ваші побажання щодо заробітної плати тому, що вони пропонують. Тому буває вони самі додаються до такого некоректного питання, як окладу на минулому місці роботи. Почнемо з того, що питання про оклади на інших місцях роботи це конфіденційна інформація кожної окремо компанії, установи та персонально спеціаліста. Тому цілком нормально, якщо роботодавцю відмовлять в наданні такої інформації. Буде досить професійно і стримано послатися саме на таку причину відмови відповіді, що це інформація конфіденційна не для розголосу. 

Можливо досить спокусливо відповісти, що не так достатньо, наскільки ви виконували роботу тощо. Проте саме такі відповіді й чекають рекрутери, щоб продовжити з вами комунікацію на цю тему. У підсумку можна зайти не тільки в глухий кут в розмові, але й збовнути зайвого про минулого роботодавця, що також може бути розцінено негативно. Проте можна використати відповідь, що ви цілком згодні на той розмір зарплати, який вказували в резюме і що він наразі актуальний для вас. Проте слід заздалегідь таку інформацію не забути зазначити у власному резюме. А також не забудьте перевірити середню заробітну плату в конкурентних компаніях. Це значно допоможе вам маневрувати між зазором мінімуму і максимуму. Це завжди хороша стратегія, яка допомагає відчувати вас більш обізнано і вільно при обговоренні заробітної плати на новому місці роботи.

Якщо ви досі вагаєтесь на співбесіді відмовляти роботодавцю у відповіді на питання подібного особистого характеру, що дискримінують вас, то робите це даремно. Чим більше роботодавців і компаній будуть розуміти, що така поведінка недоречна і незаконна, тим менше таких питань і ситуацій буде виникати.