Портал з працевлаштування Jobs.ua пропонує добірку порад, як тактовно поводитися на співбесіді з людиною, якій довелося побачити війну на власні очі.
Якщо ви проводите співбесіду з кандидатом і дізналися, що ця людина побувала в зоні бойових дій і їй пощастило вибратися звідти цілою і неушкодженою – будь ласка, не перетворюйте співбесіду на суцільний потік жалісливих месиджів в бік кандидата. Межа між співчуттям і жалістю досить тонка, зважайте на це. Крім того, шкодувати таку людину не потрібно. Давайте поміркуємо, чому: ця людина прийшла влаштовуватися до вас на роботу, так? Значить, вона вже частково впоралася з тими травматичними подіями, які їй довелося пережити; крім того, вона не втратила волі до життя, намагається влаштувати своє життя, а не опустила руки і змирилася з тим, що в неї немає майбутнього. Тому найкраще, що ви можете зробити в цій ситуації – поводитися, як зазвичай. Не варто акцентувати увагу на тих травматичних подіях, які довелося пережити цій людині.
На співбесідах можуть запитувати в кандидата і про хобі, і про родину, і загалом цікавитися тими питаннями, які напряму не стосуються цієї вакансії. І це нормально, тут немає нічого дивного чи недоречного. Але з людьми, яким довелося побачити війну на власні очі, такі питання можуть спрацювати як тригер. Адже рекрутер не знає, які втрати довелося пережити кандидату: можливо, хтось із рідних людей загинув, або людина втратила домашнього улюбленця і теж переживає через це. Так-так, не дивуйтеся, чимало людей дуже прив’язані до своїх улюбленців, тому навіть безневинне питання на кшталт «Чи маєте ви кішку або собаку?» можуть викликати велику бурю емоцій. Тому ретельно підбирайте питання, якщо хочете поцікавитися в цього кандидата про щось таке, що не стосується безпосередньо його професійних обов’язків.
Може так трапитися під час співбесіди, що кандидату стане недобре. Співбесіда – це завжди стрес, а під час війни, самі розумієте, в нас усіх цього стресу з надлишком. І якщо ви зауважили, що людина втрачає психологічну рівновагу, спробуйте заспокоїти її. Запропонуйте склянку води, дайте час на те, щоб кандидат прийшов в себе. В жодному разі не трактуйте цю ситуацію не на користь цій людині. Варто пам’ятати, що цей інцидент зовсім не свідчить про те, що ця людина – поганий спеціаліст.
Гумор був і залишається універсальною приправою до будь-якої ситуації. Звісно, жарти повинні бути доречними і не виходити за межі певних етичних рамок. Зрештою, досвідчений інтерв’юер повинен досить добре відчувати такі моменти. Крім того, вдалий жарт допоможе створити доброзичливу атмосферу, що спрацює на користь і вам, і кандидату. Розслаблена гумором людина буде почуватися комфортніше, і від цього виграють обидві сторони. І не треба вважати гумор чимось недоречним, адже в наш час кожна посмішка – безцінна.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?