Досить демократичний світ сучасного ринку праці, обумовлює в більшості цивілізованих країн радикальні зміни у принципах формування робочих процесів та поширює вільне але відповідальне ставлення до графіків та часу власної праці співробітників.
У той самий час, коли трендом ринку є всілякі нововведення, де-які аспекти процесів роботи вимагають класичного підходу до їх здійснення, та відмови від «оновлення», що здатне знижати ефективність праці.
Планування робочого дня, яке відбувається разом з підлеглими або з колегами-співробітниками, й сьогодні залишається важливим елементом успішної та результативної роботи, яка має бути виконана саме командою.
Деякі сучасні керівники та наймані працівники, вважають «планерки», «летючки» та інші корегувальні зустрічі колективу на початку робочого дня – чимось, на кшталт пережитку минулих часів, який нагадує про тоталітаризм єдиноначальності та має «робити вигляд серйозності у підходах до роботи». Така думка, можливо є обґрунтованою, коли мова йдеться про окремі завдання, що доручені досвідченим робітникам та їх виконання не має сенсу у зайвім обговорюванні.
Якщо ваша робота обумовлює наявність спільних результатів, коротка зустріч безпосередньо перед процесом її виконання, здатна лише посприяти ефективності самого процесу та його кінцевим результатам.
Звичайно, якщо проводити такі зустрічі правильно.
Прийнято вважати, що планеркою може бути коротке (не більше години) зібрання всього колективу для уточнення робочих фронтів, надання розпоряджень, обговорювання певних нюансів роботи чи ще, чогось, що має бути з’ясовано перед тим, як починати виконання роботи.
Перетікання короткого планування у довгі наради, краще виключити взагалі, як можливе. Це не тільки «з’їсть» певний відрізок часу, що виділений для виконання роботи, але й зробить керівникові поганий імідж людини, що не вміє «казати конкретно» чи побоюється власної відповідальності, намагаючись поділити її між усіма присутніми підчас затягування обговорення.
Такі зустрічі заради планування, поділяють на щоденні, щотижневі та щомісячні. Від того, наскільки часто потрібно збиратися та що обговорювати, загалом й буде залежати час, що на такі зібрання витрачатиме колектив. Як правило, щоденні необхідні планерки займають до 15-20 хвилин, у той час, коли підсумкові щотижневі чи щомісячні, можуть продовжуватися значно довше.
Обираючи власну концепцію мотивації робітників та загального керівництва, кожна керуюча особа має розуміти справжню доцільність таких колективних зборів. У випадках, коли планування не обумовлене необхідністю внесення коригувань до процесів роботи, зазвичай, такі зустрічі проводять у наступних випадках:
Відповідно до потреби, заради якої збирається колектив, зустріч для планування повинна мати зрозумілу тезу, чи напрямок обговорення.
Якщо, причиною такої зустрічі стає термінове єдине питання, спонтанність планерки більш-менш обґрунтоване такою необхідністю. Але, коли потрібно проводити мотиваційну чи навчальну планерку або зустріч заради «мозкового штурму», головною темою має ставати лише потрібний напрямок спілкування. Поєднання мотиваційних промов з конкретикою, яку потрібно донести до команди – хибний шлях, що може призвести до неналежної уваги слухачів.
Звичайно, кожен випадок повинен бути реально обґрунтованим, а сама планерка мати чіткий регламент, якого слід дотримуватися.
Відомо, що коли той, хто має керувати висловлюється «по суті» проблеми, це сприяє як створенню необхідної робочої атмосфери, так й самому протіканню процесів роботи. Це означає, що готуватися до планерки необхідно, й маючи таку зустріч, проводити її згідно з певним планом, що заощадить час, виділений для роботи та продемонструє розуміння керівником головних проблемних аспектів праці.
Якщо, питання для обговорення надто серйозні та потребують загального обговорення, слід попіклуватися про це заздалегідь та, ще у вечорі розіслати тезиси ранкової планерки підлеглим або колегам. Маючи час на обмірковування питань, люди зможуть більш ефективно пропонувати або критикувати робочі питання, які вони повинні обговорити.
Незважаючи на деяку кумедність наявності такої потреби, до планування планерок, слід підходити також серйозно, як й до самого перебігу майбутнього обговорення потрібних питань.
Загальні рекомендації щодо планування проведення зустрічі, виглядають наступним чином.
Вдала планерка має:
Врахувавши усі складові вдалої планерки, керівник може бути спокійним не тільки за свій вигляд перед робітниками, яких він вирішив зібрати, але й за перебіг робочого процесу та його результативність. Усі аспекти проведення таких зустрічей важливі, оскільки нерозуміння того, що казати чи у якій послідовності презентувати питання зустрічі, загалом із непідготовленістю необхідних матеріалів, навряд чи дадуть необхідний ефект від такого проведення та посприяють зростанню авторитету особи, що не підготувалася.
Зробити робочу зустріч більш комфортною для слухачів та такою, що є максимально ефективною, вам допоможе й розуміння таких нюансів, як своєчасний «сніданок» чи «кавовий брейк» перед планеркою, позитивний напрямок у наданні необхідної інформації, креатив у підході до контролю за присутністю людей або, взагалі, спрощення ситуації із допомогою високих сучасних технологій.
Погодьтеся, що ситі підлеглі, в яких ви не відібрали ранковий час на «перекус» стануть більш уважними під час спілкування. Так саме, й заохочення своєчасної присутності людей невеличкими бонусами, як наприклад, можливість раніше покинути робоче місце, якщо завдання виконане, разом з креативним підходом до покарання за запізнення (такі особи можуть й постояти протягом планерки) – стануть у пригоді, особливо у випадках, коли такі зустрічі потрібні на регулярній основі.
Позитивне надання будь-якої інформації, що стосується роботи, теж не завадить, навіть у випадках, коли треба повідомити про збільшення «планових результатів» чи про необхідність «переробок». Ну, а якщо це дозволяє ситуація, підлеглі зможуть оцінити розуміння керуючого, який не став відволікати їх зайвими зборами, а скористався сучасними технологіями та провів таку зустріч, наприклад, за допомогою сервісу «Скайп» або іншого, що має аналогічні можливості для спілкування.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.