Багатьох цікавить, як правильно звільнитися, оскільки хочеться піти з роботи без скандалів, на позитивній ноті. Ніколи не знаєш, як складуться обставини в майбутньому, а заробити погану репутацію – не найкращий варіант.

Як наважитися на звільнення

Прийняти рішення про перехід до іншої компанії або ж взагалі залишитися без роботи не так і просто. Багатьох починають мучити сумніви. Для того, щоб спростити процес приймання рішення, варто проаналізувати плюси й мінуси теперішньої роботи. Інколи достатньо побачити аргументи в письмовому форматі, аби остаточно визначитися – звільнятися чи ні.

Можна спробувати заглянути в майбутнє. Наприклад, варто уявити себе в компанії через 5-10 років. Необхідно чесно відповісти собі на питання про те, чого вдасться досягти в організації. Якщо ви готові віддати 5-10 років життя заради тієї картинки, яку уявили, то залишайтеся. В іншому разі – спробуйте змінити ситуацію якомога швидше.

Незайвим буде вивчити ринок праці. Наприклад, можна промоніторити вакансії або опублікувати резюме на спеціалізованих сайтах. Рекомендується сходити на декілька співбесід. Звільнятися досить складно, якщо немає запасного варіанту. Інколи навіть проблемна робота здається кращим варіантом, ніж невідомість. Рішення прийняти набагато простіше, якщо вже є пропозиція від іншої компанії.

Не варто рубати з плеча. Писати заяву на звільнення при першому ж конфлікті – не найкращий варіант. Варто навчитися відстежувати, чи ви отримуєте від роботи те, заради чого ви на неї влаштувалися. Якщо розумієте, що вже нічого «не гріє», то час шукати нові можливості.

Звільнення за власним бажанням і за згодою сторін

Більшість самостійно вирішує змінити роботу, тому варто знати юридичні нюанси процесу. Повідомити про звільнення необхідно за два тижні. Відлік починається зі дня, коли була подана заява. Через два тижні вийде наказ, будуть проведені необхідні виплати – за відпрацьовані дні та невикористану відпустку.

Звільнення за згодою сторін – це можливість припинити співпрацю з організацією в будь-який час. Необхідно узгодити з керівником дату та написати заяву. Такий варіант звільнення вигідний тим, хто планує вставати на біржу праці – це можна зробити відразу.

Варто враховувати, що можна звільнитися і без відпрацювання. Це можливо при переїзді, вступі до навчального закладу чи вагітності. Є інші випадки, про які найкраще дізнатися у відділі кадрів чи в юриста.

Як правильно звільнятися

Потрібно не лише знати юридичні нюанси, а і враховувати певні негласні правила, які допоможуть зберегти хорошу репутацію. Перш за все варто переконатися в тому, що звільнення – це правильне рішення. Не варто йти на подібний крок лише для привернення уваги чи підвищення зарплати. Необхідно оцінити всі плюси й мінуси, подумати, чи можна покращити умови праці або перейти на іншу посаду в компанії. Якщо рішення про звільнення остаточне, варто дотримуватися таких рекомендацій:

1. Виберіть правильний час. Не потрібно звільнятися тоді, коли ви відчуваєте себе виснаженим. Можливо, краще буде піти у відпустку, а потім, набравшись сил, ще раз проаналізувати ситуацію.
2. Повідомте про звільнення особисто. Найкращий варіант – призначити зустріч із керівником і розповісти про своє рішення. Він повинен дізнатися цю новину саме від вас, а не від інших людей. Не варто повідомляти про звільнення електронною поштою.
3. Почекайте на реакцію керівника. Менеджер, якщо він професіонал, обов’язково скаже, що йому жаль втрачати такого співробітника, як ви. Варто пояснити причини свого звільнення й пообіцяти, що ви зробите максимум для того, аби звільнення пройшло максимально безболісно.
4. Почекайте на реакцію компанії. Якщо ви – цінний співробітник, то вам, швидше за все, зроблять зустрічну пропозицію. Варто заздалегідь подумати про те, на яких умовах ви готові залишитись. Якщо ж зустрічної пропозиції не буде, то подбайте, щоб на комп’ютері не залишилося особистих файлів і даних.
5. Зберігайте конфіденційність. Не потрібно говорити про звільнення до тих пір, поки це не буде підтверджено офіційно.
6. Виконуйте всі обов’язки до останнього робочого дня. Саме в період від написання заяви на звільнення до прощання з компанією стає очевидним, наскільки працівник – професіонал у своїй справі. Необхідно бути лояльним і не забувати про період, який ви провели в організації.
7. Інформуйте про звільнення колег і ділових партнерів. Робити це варто лише після розмови з безпосереднім керівником. Колегам і партнерам рекомендується подякувати за співпрацю та допомогу в побудові кар’єри.
8. Попрощайтеся. В останній робочий день можна організувати невелику вечірку, аби подякувати всім, з ким ви працювали. Колеги це точно запам’ятають. До того ж варто з деким підтримувати зв’язок, оскільки може знадобитися допомога в майбутньому. Тим, із ким не вдасться попрощатись особисто, заведено відправляти прощальні листи електронною поштою.
9. Попросіть рекомендації. Це можна зробити електронною поштою або у спеціальних соціальних мережах.

Будьте готові до того, що у вас будуть запитувати про причини звільнення. Варто відповідати чесно, тактовно та з повагою. Це дозволить керівнику й колегам дати конструктивний зворотний зв’язок.

Деякі компанії проводять вихідні інтерв’ю, аби зрозуміти реальні причини звільнення. Потрібно відповідати на питання обдумано й не палити за собою мости.

Стиль звільнення багато чого говорить про характер людини, тому варто поводитися гідно. Не потрібно забувати про те, що з колишніми колегами ви можете перетнутися в майбутньому. До того ж іноді люди повертаються на попереднє місце праці.

Фрази, які не варто вживати

Звільняючись із компанії, потрібно згадувати лише про позитивні сторони та той досвід, який ви отримали. Про своє рішення рекомендується повідомити так, аби не залишилося негативного осаду в керівництва. Тому не варто вживати такі фрази:

1. «Я звільняюся сьогодні». Не треба залишати компанію, не давши керівництву достатньо часу для того, щоб проаналізувати ситуацію та знайти нового співробітника.
2. «Це найгірша організація, у якій доводилось працювати». Негативні оцінки знижують шанси на повернення до компанії, якщо виникне необхідність.
3. «Ви не вмієте керувати людьми». Схожі фрази не принесуть хорошого результату, до того ж така оцінка – суб’єктивна. Можна сказати, що стосунки підлеглого й менеджера були не такими, як хотілось би. Та все ж подібного краще уникати.
4. «Інших підвищують, а я стою на місці». Зазвичай кар’єрне зростання ніяк не пов’язане з успіхами колег.
5. «Моя робота надто низько оплачується». Не варто зводити все до грошей. У більшості випадків розмови про низьку зарплату сприймаються як випади у сторону компанії, а це може відбитися на майбутніх рекомендаціях. Потрібно враховувати ще один нюанс. Розмову про те, що зарплата надто низька, необхідно починати тільки після того, як ви проведете статистичне дослідження ринку.
6. «У мене недостатньо роботи», «Я виконую нецікаві завдання». Подібні фрази говорять про те, що працівник безініціативний і перекладає вину на колег чи керівника.
7. «Я отримав пропозицію від значно кращої компанії». Напевно, останнє, щоб хотілось почути майже колишньому роботодавцю, – що організація, до якої ви ідете, набагато крутіша.
8. «Я готовий вислухати зустрічні пропозиції». Не потрібно говорити про це, якщо керівник сам не запропонував.
9. «З цією роботою щось не так». Такі фрази звучать поверхово. Найкращий варіант – подякувати роботодавцю за навчання та надані можливості.

Звільнятися потрібно спокійно. Якщо у вас запитали про конкретні причини, то варто не висловлювати своє невдоволення, а відповідати нейтрально, аби нікого не образити.