Зміна роботи – завжди стрес. Саме так на подібні ситуації реагує більшість людей, незважаючи на їх професійні якості або власні психологічні задатки. Таке відношення цілком зрозуміло, бо маючи певну схожість «людського мислення», у схожих випадках, усі ми переймаємося, здебільш, однаковими питаннями:

• • боїмося власної невизначеності;
• • не впевнені у здібності спокійно сприймати радикальні зміни у професійному житті;
• • маємо страхи щодо того, що можемо не «виправдати очікування» керівництва на новому або «підвести» керівника на старому місці;
• • сумніваємося щодо збігу власних очікувань із реальністю нової роботи;
• • не маємо належної впевненості перед спілкуванням із новими людьми: колегами, підлеглими, керівництвом.

Розуміючи такі свої слабкості, більшість людей намагається здолати їх самотужки. Якщо це не проблема – дуже добре. Але, якщо ці думки наганяють на вас ще більші страхи, подивіться на те, як з цим можна швидко впоратися.

«Невизначеність»

Так, залишитися біля «порожнього місця» у своєму професійному житті – досить погана перспектива. Та саме таке майбутнє, здебільше малює нам наша уява у найгіршому повороті подій життя. Залишається нагадати про ті обставини, які змушують нас шукати кращого. Будь-то більша зарплатня чи незворотна втрата роботи – всі ці обставини досить суттєві для того, щоб лишити минуле у минулому та замислитися суто про власне майбутнє. У деяких випадках, якщо таке можливо, де-хто радить не відкидати варіанти повернення на попередню роботу, тож не прощатися із нею остаточно, зберігаючи можливості «відкрутити все назад».

До речі, статистика каже про переважну більшість позитивних наслідків від такого кроку, як обумовлена обставинами зміна роботи.

«Зміни та нові виклики»

Бажання «спокійного існування» - якість, притаманна більшості людських натур. У китайців, навіть, існує старе прокляття, що пропонує ворогу «жити в епоху змін». Мудрі східні люди, вже давно розуміли який стрес отримує людина від всього глобального та нового. У такому випадку, якщо страхи перед змінами неминучі, поміркуйте про те, що привело вас до цієї ситуації. Як правило, залишати ваш випадок у такому становище – найгірший вихід й ваша власна ситуація вже просто не зможе «рухатися далі» без суттєвих змін. На цьому тлі, здається пізно боятися того, що вже настало. А значить, ви маєте тільки один шлях – вперед до повної перемоги над ситуацією.

«Підвести керівництво»

Цікаво, що у той час, коли одні бояться не відповідати очікуванням нового керівництва на новому місці роботи, інші просто не можуть «розчарувати» своїх поточних керманичів, які, звісно «мали певні надії» на їх особи у якості сумлінних працівників. Такий вчинок, як звільнення, здається ще більш жахливим, коли керівник виявився, насправді гарною людиною та має дружні стосунки з підлеглими. Ну, як такого підвести?

Можливо, такі переживання й гідні чемної людини, але вони зовсім зайві, якщо розуміти, що мова йдеться про ваше власне майбутнє життя. Коли звичне та дружнє керівництво не має змоги запропонувати ще щось, окрім гарного ставлення, а конкуренти мають досить конкретні фінансові пропозиції, які вам необхідні – висновок, щодо рішення, здається виникає лише один.

Навряд чи, ваш гарний керівник зможе взяти на себе піклування про фінансовий статус вашої родини або про щось ще, для чого вам потрібні більші гроші. Тому й питання із «підведеним керівництвом» - не більш, ніж стереотип, навіяний вам, скоріше за все, тим самим «гарним керівником».

«Якщо нова робота – зовсім «не нова»

Очікування від зміни роботи, часто стають суцільним розчаруванням для того, хто вирішив її змінити. Проблема в тому, що багато хто з нас, продовжує «вестися» на такий собі «ідеал» роботи, про який йому можуть розповідати чи натякати ті, хто має таку пропозицію.

Схаменіться, панове! Ідеалів не існує, а тому, ваша нова робота, скоріше за все буде мати безліч власних «підводних каменів» та реальних ускладнень для безхмарного існування. Ті її аспекти, від яких у захваті ваш спокусителько, можуть взагалі вас не вразити. Й, навпаки, ви не можете знати наперед, що реально гарного для вас, очікує на новому місці попереду.

Взагалі, погоджуючись на зміну роботи, непогано мати пару реальних важливих причин (таких, як більша зарплатня або зручніший графік), які роблять її «кращою» ніж попередня.

«Страх спілкування із незнайомцями»

Мова йдеться не про серйозні психічні розлади людини а про нездатність швидкої адаптації у новому колективі. Зрозуміло, що сором’язливі або замкнуті особистості, що пропрацювали декілька років у знайомому вже колективі, дуже погано відносяться до перспектив проходу цього шляху знайомства, знову.

Але, отримавши такі обставини чи пропозиції, що просто спонукають до змін, треба не забувати для чого вони вам потрібні. Якщо, доцільність переходу існує – вона повинна стати головною метою, заради якої людина здатна справитися з будь-якими викликами. У такому випадку, перспектива залишитися у «знайомому» колективі, де окрім «знайомства» вам нічого не світить, має лякати ще більше, ніж зустріч нових колег у майбутньому.

Та й, взагалі, чого вам боятися колектив, до складу якого вас запросили тому, що роботодавця цілком влаштовують ваші професійні здібності? Можливо, тим самим, ви вже вигідно відрізняєтесь від інших співробітників, перед зустріччю з якими ви так ніяковієте.