На жаль, в Україні фіксують нові антирекорди захворювання на COVID-19. Карантин, хоч і з деякими послабленнями, буде продовжено щонайменше до серпня, тому вкрай актуальними залишається питання, як вберегти робоче місце під час епідемії.
За інформацією Jobs.ua, екс-міністр економрозвитку Тимофій Милованов поділився з українцями порадами як не втратити роботу під час кризи, спричинену пандемією коронавірусу. Звичайно, добре роздавати поради, коли ти екс-міністр, але що ж він такого цікавого порадив всім нам?
Як не прикро усвідомлювати, але роботодавці в умовах пандемії отримали новий важіль тиску на підлеглих. Тому колишній міністр цілком справедливо вважає, що на даний час як ніколи раніше важливо залишатися конкурентноздатним, в робочих ситуаціях проявляти гнучкість; якщо потрібно, йти на поступки і активно опановувати нові навички.
За його словами, якщо утискуються ваші інтереси, варто спробувати домовитися з начальством, запропонувати зменшення своєї заробітної плати (і тиснути на те, що це тимчасовий крок) чи погодитися на цю пропозицію, якщо вона прозвучить з вуст вашого роботодавця. Тимофій Милованов радить, що можна також запропонувати допомогу в пристосуванні компанії до нових умов, адже криза диктує нові правила ведення бізнесу. Стати незамінним працівником – зараз це важить дуже багато. «Будьте гнучкими, вчіться. Найголовніше – убезпечити своє робоче місце», зазначив екс-міністр.
Окрім цього, в теперішніх умовах надзвичайно важливо зберігати у рівновазі психічний стан. Незважаючи на пандемію, зустрічатися з друзями – звичайно, з дотриманням санітарних норм – навантажувати себе фізичними вправами, читати і навчатися, бо власний розвиток тепер актуальний як ніколи.
Даними порадами не варто нехтувати. Якщо порівнювати Україну з іншими країнами, то нашій країні доведеться чи не найважче. Нам усім і так нелегко живеться в останні роки, зважаючи на агресію Російської Федерації, погіршення соціально-економічних умов і суттєве падіння якості життя. Україна досі знаходиться в підвішеному стані «економік, що розвиваються», тобто наша влада до сих пір не знайшла потрібну економічну модель, щоб завоювати вигідні позиції в світовій торгівлі і залишатися ефективними навіть в складних сучасних умовах.
Але приємно відзначити, що українці як працівники високо цінуються в інших країнах. Якщо говорити про наших заробітчан, вони затребувані і як висококваліфіковані працівники, і як прості робітники.
І наостанок відзначимо, що деякі робочі посади залишаються в попиті навіть попри спричинену пандемією кризу. Кому не слід переживати за своє робоче місце, так це водіям. В травні ця посада стала найзатребуванішою серед роботодавців. На другому місці – продавці. Кількість вакансій для них у минулому місяці зросла майже вдвічі. Третє місце по затребуваністю посіли комплектувальники.
Оскільки уряд прогнозує підвищення безробіття в другому кварталі, актуальними залишаються поради, як краще концентруватися на роботі і менше відволікатись на несуттєве.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?