Скорочення / звільнення #111681

Доброго дня! Стати на облік у центрі зайнятості, отримати статус безробітного та допомогу можуть незайняті громадяни, які бажають працювати, а також ті, хто бажає змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час. Щоб стати на облік у центрі зайнятості, потрібно надати: • паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; • трудову книжку (цивільно-правовий договір чи інший документ, який підтверджує періоди зайнятості або перебування у трудових відносинах); • документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документу або дублікату). Для надання статусу безробітного громадянин, який шукає роботу, подає відповідну заяву (зокрема, через портал «Дія») та пред’являє документи, зазначені вище, а також військово-обліковий документ (для тих, хто звільнився зі строкової військової служби), посвідчення людини з інвалідністю та копію довідки до акту копії МСЕК (для осіб з інвалідністю). На сайті Державного центру зайнятості є покрокова інструкція проходження реєстрації безробітних через портал Дія або персональний кабінет на порталі Державної служби зайнятості через КЕП або BankID. (https://www.dcz.gov.ua/storinka/reyestraciya-bezrobitnyh). Стовосно виплат допомоги по безробіттю. Розмір допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, як загального так і протягом 12 місяців, які передують місяцю реєстрації особи як безробітної, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) отриманого особою перед звільненням. Відповідно до частини першої статті 22 та частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 , залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) для цієї категорії осіб: до 3 років - 50 %; від 3 до 6 років - 55 %; від 6 до 12 років - 60 %; від 12 до 18 років - 65 %; від 18 до 24 років - 70 %; від 24 до 30 років - 75 %; понад 30 років - 80 %. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю - 100 %; у подальшому - 50 %. Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу), встановлені цією частиною, збільшуються на 10 %. Частиною другою статті 22 та частиною третьою статті 23 Закону встановлено, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру мають страховий стаж менше семи місяців або звільнені з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктами 3, 3-1, 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пунктами 3-3-2 частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону допомога по безробіттю не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати установленої Законом України «Про Державний бюджет України». Під час дії воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року.