Інше #5729

Учителю - работать дальше, сеять разумное, доброе, вечное.Если уволят - обращаться в суд и восстанавливаться на работе. Особи, трудовим обов'язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людь­ми високої духовності та моральних переконань, бездоганної поведінки в громадських місцях, на роботі і в побуті. Особистий приклад вихователя, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливу роль у формуванні впливу вихователя на молодь, усіх трудящих, становлять ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні бесідами на моральні теми, ні системою заохочень і покарань. Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно слідкувати за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під неослабним контролем тих, кого він виховує. 19. Порушення моральних норм поведінки особами, які ви­конують виховні функції, тягне за собою не тільки моральний осуд, а й певні правові наслідки. Зокрема, п. З коментованої статті передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або упов­новаженого ним органу може бути також розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, амораль­ного проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Так, Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. (в редак­ції Закону від 23 березня 1996 р.) в п. 1 ст. 54 передбачає, що педагогічною діяльністю можуть займатись особи з високими мо­ральними якостями, які мають відповідну освіту, у певних випа- дках — професійну практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати обов'язки педагогічного працівника. 20. Звільнення за цією підставою можливе у випадку, коли працівник, який виконує виховні функції, скоїв аморальний прос­тупок. Трудове законодавство не дає поняття аморального прос­тупку. Поняття аморального співвідноситься з антигромадським як частина до цілого. Навіть тоді, коли йдеться про порушення етичних норм, оскільки і при цьому порушується моральна по­треба діяти відповідно до встановлених правил. Тому аморальним проступком слід вважати винні дії чи бездія­льність, що порушують моральні норми, що притаманні даному суспільству, і суперечать змісту трудової функції працівника, і тим самим дискредитують виховні, службові повноваження пев­ного кола людей. 21. До кола осіб, які здійснюють виховні функції, належить вчителі, керівні працівники шкіл, професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів, майстри виробничого навчан­ня, вихователі гуртожитків і дитячих установ та інші працівники, основною трудовою функцією яких є виховання. Тому до осіб, які виконують виховні функції, не можуть бути віднесені праців­ники, функція виховання у яких є лише частиною їх загальної трудової функції. Так, відповідно до кваліфікаційного довідника службовців керівники підприємств, установ, організацій, їх за­ступники, керівники структурних підрозділів і їх заступники та ряд інших службових осіб повинні займатись і вихованням під­леглих. Але цей обов'язок є лише частиною їх більш широкої загальної трудової функції — керівника виробництва чи певної виробничої дільниці. До таких осіб слід також віднести допоміж­ний персонал навчальних закладів тощо. 22. Звільнення за цією підставою можливе за вчинення амо­рального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з виконанням, тобто при вчиненні такого проступку в громадсь­ких місцях або в побуті. При цьому звільнення може бути саме за винні дії, несумісні з продовженням даної роботи. Необхідно, щоб факт скоєння проступку був доведений і про нього стало відомо громадськості. 23. Звільнення не може бути визнане правильним, якщо його проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівни ка, не підтвердженої конкретними фактами. Так, розглядаючи спра­ву про поновлення на роботі вчителя М., суд встановив, що в наказі про звільнення не наведені конкретні факти неправильної його поведінки, які б виключали можливість залишення на ро­боті, пов'язаної з виконанням виховних функцій. Відзначалось лише, що немов би М. намагався зайняти посаду директора шко­ли, для чого організував групу вчителів, які були настроєні проти адміністрації школи. Суд поновив М. на роботі. В іншій справі вищестоящий суд скасував рішення суду про відмову в поновленні на роботі особи, оскільки судом не встанов­лено і в рішенні не зазначено, які конкретні аморальні проступ­ки були допущені позивачкою (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. — 1977. - № 21. - С. 32). 24. Звільнення за вчинення аморального проступку не нале­жить до заходів дисциплінарного стягнення, тому не обумовлене строками, що встановлені законом для накладення дисциплінар­них стягнень. Але при вирішенні питання про звільнення пра­цівника за цією підставою слід брати до уваги час, який минув з моменту вчинення аморального проступку, його тяжкість, по­дальшу поведінку працівника та інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення питання. Таким чином, для звільнення працівника за вчинення амораль­ного проступку повинно враховуватись, чи є основним обов'яз­ком працівника виконання виховної функції; чи вчинив праців­ник аморальний проступок і чи сумісний цей проступок з пода­льшим продовженням даної роботи. 25. Розірвання трудового договору в зв'язку з вчиненням амо­рального проступку проводиться саме тоді, коли працівник не може бути звільнений на загальних підставах. Якщо у власника або уповноваженого ним органу є одна із загальних підстав розір­вання трудового договору, то саме ця підстава і повинна бути застосована для припинення трудових відносин. Якщо зробити припущення про можливість звільнення за прогул як за вчинення аморального проступку, то це могло б призвести до порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення, давало б можливість обходити строки накладення дис­циплінарних стягнень. Наприклад, власник або уповноважений ним орган пропустили строки для звільнення працівника за прогул без поважних причин. Оскільки такі строки не встановлені для звільнення при вчиненні працівником аморального проступку, власник або уповноважений ним орган намагався звільнити пра­цівника як за аморальний проступок.