Прийнято вважати, що «гроші - не головне», якщо розмірковувати над цим питанням у філософському аспекті буття. Всі інші аспекти сучасного життя, складають з себе, досить меркантильну реальність, існувати у якої без грошей, не може сьогодні жодна людина. Принаймні, якщо мова йдеться про цивілізоване існування.

Позбавлена необхідності ризикувати своїм життям під час полювання чи інших видів пошуку їжі серед первозданної природи, людина, все одне, зобов’язана кожного дня відкривати полювання альтернативне, борючись за сучасну здобич – гроші.

Наявність гідних доходів сьогодні вкрай важлива, оскільки від сум отриманих прибутків залежить рівень якості життя людини, її безпека та наявність можливостей повноцінного відпочинку із обов’язковим витраченням часу та грошей на щось окрім роботи та сну.

Залишаючи лірику позаду, звернемося до суворих статистичних даних, які підтверджують важливість гідних заробітків. Сьогодні в світі, більшість всіх звільнень з робочих місць, що відбуваються за бажанням працівника, спровоковані заробітними платнями, які не задовольняють працюючих.

Як дізнався Jobs.ua, нещодавнє соціологічне дослідження, що було проведено фахівцями одного з передових інтернет-ресурсів, присвячених пошуку роботи, продемонструвало відсутність балансу між зарплатними очікуваннями шукачів та реальними грошима, які роботодавці можуть платити за їх роботу. За даними досліджень, більш ніж 60% добровільно звільнених з роботи українців зробили такий крок саме через низькі заробітки.

Розпитуючи респондентів із різних сфер діяльності та різних за віком й досвідом, дослідники намагалися з’ясувати причини, які найбільш демотивують робітників, підштовхуючи останніх до зміни робочих місць. Серед причин, через які люди залишили робочі місця, учасники опитування називали й примусове звільнення без жодних пояснень. З таким явищем зіткнулися 3% серед тих, хто прийняв участь у дослідженні.

Ще, близько 8% респондентів були змушені звільнятися через скорочення штату персоналу. Постійні сварки та геть погані стосунки із керівництвом, обумовили добровільне звільнення іще 8%, а завдяки напрузі у спілкування із колегами, без роботи тимчасово залишилося, майже 13%.

Близько 9% покинули «свої» компанії бо отримали більш вигідніші робочі пропозиції, якими й скористалися, а більше 60% звільнилися, бо були невдоволені заробітками. При цьому, учасники опитування пояснювали, що не раз та не по одиночці, вони підіймали питання збільшення заробітних плат. Керівництво підприємств та компаній або посилалося на «прийняту ринкову вартість» цих робіт або відмовляло одразу, завдяки браку вільних фінансів у компанії.

Розуміючи, що змін на краще чекати не прийдеться, майже всі опитані звільнялися не гоячи часу. Цікаво, що чимало з них намагалися працевлаштуватися одразу за кордоном.

Незважаючи на позитивні показники зниження кількості протизаконних звільнень «без пояснень причин», які відмітили фахівці, в нас ще є над чим працювати. Й перше завдання: наявність в Україні гідних заробітних плат. Навіть у ситуаціях, де й справді така оплата праці затверджена спеціальними розрахунками та регламентами або, роботодавець тимчасово не має вільних фінансів для заохочення робітників, все одно, робити щось треба. Тенденція невдоволення не вщухає, а готовність більшості робітників легко покинути робочі місця, призводить до появи серйозних проблем вже у самої компанії чи підприємства.

До речі, вирішивши це питання, українська економіка назавжди позбудеться й такого негативного явища, як відтік кадрів за кордони країни.