І власне – чому? Хіба не тому, що хочеться робити багато справ – і одночасно? Як Юлій Цезар, приміром, який пишався тим, що вмів робити кілька справ водночас. Він хитрив, звісно, адже на гладіаторських боях він розбирав кореспонденцію і відповідав на листи. Саме звідси й беруться ці чутки про його нібито видатне досягнення. Але режим багатозадачності насправді можна прокачати. Давайте розглянемо, як це зробити.
Наш мозок – дивовижний орган. Він містить приблизно 9-10 мільярдів нейронів, уявляєте? Мільярд – це цифра з дванадцятьма нулями. Навіть уявити таку цифру складно.
А тепер уявіть – щоб прокачати мультизадачність, вам доведеться прокачати мозок. Прокачати різні його ділянки, які відповідають за ті чи інші функції. Зробити самому собі апґрейд власного мозку. Круто звучить? І це ж реально! І це насправді набагато простіше, ніж можна собі уявити.
Ви ж знаєте, що мозок можна умовно розділити на певні ділянки, які відповідають за ті чи інші функції? Наприклад, префронтальна кора, яка відповідає за планування складної когнітивної поведінки, прояви особистості, прийняття рішень і регулювання соціальної поведінки. Основним призначенням вважається узгодження думок і дій відповідно до внутрішніх цілей.
Уявляєте собі, якого багатопотокового процесу мислення можна досягнути, розвиваючи свою власну префронтальну кору?
Або зона Брока, приміром (або ж Центр Брока) – ділянка кори головного мозку, що розташовується в задньо-нижній частині третьої лобової звивини лівої півкулі (у правшів), роботою якого забезпечується моторна організація мовлення і переважно пов'язана з та синтаксичними кодифікаціями. Кодифікація, кому цікаво – це зведення законів, система умовних знаків (символів, позначень) для передачі, обробки та зберігання (запам'ятовування) різноманітної інформації (з Вікіпедії).
Або гіпоталамус – невелика область в проміжному мозку, що містить в собі велику кількість груп клітин (понад 30 ядер), які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму. Нейроендокринну – тобто наші з вами гормони, які впливають на настрій та фактично усі фізіологічні процеси в організмі.
Цікава інформація? І так – з кожною ділянкою мозку, яка відповідає, як уже було сказано, за ті чи інші моменти в нашій безпосередній життєдіяльності. А до чого все це, власне? А до того, що можна навчитися прокачувати мозок, тобто створювати в ньому нові нейронні зв’язки. Чим більше нейронних зв’язків – тим більше «розігнаний» ваш мозок. І, відповідно, мультизадачність.
По-перше, нереально важко (і чи потрібно насправді?) виконувати справи, які схожі між собою. Тобто – які задіюють ті ж самі ділянки мозку. Наприклад, ви зауважували, як складно одночасно говорити по телефону і відписувати комусь листа чи відповідати в месенджері?
Тому найкраще поєднувати ті справи, які активують різні ділянки мозку. Наприклад, те ж саме вже згадане розпивання чаю і читання книги. Ви ж одночасно робите дві речі – окрім зосередження на читанні, вашому мозку потрібно стежити за тим, щоб піднести чашку до рота, випити, не розілляти, вправно поставити на стіл, і через деякий час повторити все знову?
А бувало у вас таке, що ви «зачитувались» і забували про чашку в руках? В автора статті – було таке. І не раз. Це означає, що в цей момент ваша чи моя багатозадачність «дала збій».
Тоді виникає цілком закономірне питання – а як тоді робити, щоб ця багатозадачність не давала збій? І в повсякденних дрібничках, як одночасне розпивання напою і залипанням в телефон чи в монітор, чи в значно складніших справах, в яких дійсно потрібно не ловити ґав, а робити все швидко, вміти швидко переключатися між завданнями і зберігати високий рівень працездатності?
Давайте розглянемо деякі корисні поради.
Тренуйте мультизадачність в повсякденних справах. Тільки обережно, не обпечіться. Жарт, але й не жарт. Чому так? Бо коли ви п’єте, приміром, каву чи чай за ноутбуком чи телефоном, переглядаючи стрічку новин чи щось інше – ви вже по факту займаєтеся двома справами одночасно. Тому й «не обпечіться», бо, зачитавшись чи задивившись у якесь відео, можна забути, що чашка поруч на столі стоїть, і випадково її змахнути… добре, що на руку, а не на ноутбук, чи ні? Обпечена рука заживе за тиждень, а новий ноутбук купувати – задоволення не з дешевих.
Тому такі повсякденні мультизадачні справи – потрібно тренувати щоденно. Як це зробити?
Попиваючи ту ж саму каву за комп’ютером, постійно тримайте в голові ще одну «ниточку думки», що чашка у ваших руках. Пробігаючи очима якийсь текст чи дивлячись відео, ви повинні тримати в своєму умі той факт, що чашка перебуває у ваших руках. Або ж стоїть надто близько від комп’ютера. І якщо ви змогли досягнути того рівня, що можете не випускати з голови цю думку, коли зависаєте за ґаджетом – вас можна привітати: певний бар’єр у вмінні виконувати багатозадачні справи ви вже подолали.
Мова зараз про те, що вміння дуже швидко переключатися між робочими завданнями – це вона, та сама багатозадачність, до якої так багато людей прагне. Бо це дійсно дуже корисне вміння – жонглювати в своїй голові одночасно кількома речами. От як жонглер м’ячиками чи іншими предметами жонглює. Це ідеальна ілюстрація до усього, сказаного вище. Адже жонглер одночасно не торкається до всіх м’ячиків одразу, так? І не важливо, скільки їх перед ним миготить у повітрі – три, п’ять, сім. Він нікого з них особливо не виділяє, і йому це не потрібно. Він вміє, він навчився тримати їх всі в повітрі водночас.
Тому беріть приклад із цих вправних і спритних людей. Навчіться жонглювати ідеями і думками в голові, щоб ви без проблем могли займатися кількома справами водночас.
Нагостріть свій розум, бо це можливо. Його реально можливо нагострити і виточити, як це ви робите з кухонним ножем. Ніж сам по собі не наточиться, правильно? Його потрібно взяти і нагострити. Те ж саме з розумом – щоб його нагострити, тренуйте мозок з усіх можливих сторін: виконуйте задачки, квести і головоломки. Навіть взяти той самий ПлейМаркет чи ЕплСтор – що тут, що там можна скачати і встановити безліч цікавих програм, які тренують когнітивні навички. І в тому числі – на багатозадачність.
Це означає, що ви ставите собі щодня зранку одну й ту саму ціль – тренувати багатозадачність всіма можливими способами. Кожного дня. Це навіть не обговорюється. Тільки так ви зможете зауважити, як через кілька тижнів ви швидше і легше виконуєте звичні вам завдання, а через деякий час – додаєте елемент творчості, якщо раніше такого не було.
Ось як треба діяти: встановили кілька навчальних програм на свій смартфон? Чудово. Тепер пообіцяйте собі, що будете щодня – між справами та на відпочинку – приділяти вправам, які вам пропонуються. На швидкість реакції, на запам’ятовування, на логіку і так далі.
Поставте собі ціль – 365 днів.
365 днів, тобто один рік.
За цей рік ви щодня виконуватимете щоденний набір вправ. У кількох програмах, і по черзі. Це ж багато часу не займає, ці вправи. Їх можна виконувати перед ранковою кавою (чи разом з нею), як ранковий ритуал перед роботою.
Потренували мозок, влаштували йому своєрідну розминку – і приступайте до основної роботи.
Чи коли добираєтеся на роботу в громадському транспорті. В метро, приміром. Не стрічку новин безцільно гортати, а «позависати» в навчальних програмах. Все залежить від вас. Наскільки сильно ви хочете прокачати свій розум.
І в тому числі – на багатозадачність.
І наостанок – цікавий факт.
Знаєте, чому Юлій Цезар розбирав кореспонденцію на гладіаторських боях, та ще й відповідав на листи, замість того щоб спостерігати як гладіатори гамселять самих себе внизу на ринзі не на життя, а на смерть? Та тому що він жив у Древньому Римі, а в ті часи гладіаторські часи надзвичайно шанувалися. Як у нас, приміром, Олімпіада або ж Чемпіонат Європи з футболу. Навіть далекі від футболу люди дивилися гру нашої збірної, чи не так? Так от, про Цезаря: він не був любителем боїв, але мусив приходити в Колізей, бо інакше його б не зрозуміли люди. Прості люди, та й не тільки прості. Тому й брав із собою роботу, щоб не «простоювати». І зауважте цікаву річ, до речі: імператор Риму, всемогутня людина… і водночас підневільна.
Бо не прийдеш на бої раз, другий – і люди не зрозуміють. І не проголосують.
Так що… Думайте, тренуйтесь, аналізуйте, і навчайтесь.
І буде багатозадачність, і буде все інше.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».