Чимало людей у важкі часи звертаються до релігії, до магічного мислення в пошуках підтримки. Це їхнє право, адже ми живемо у вільній країні зі свободою віросповідання. Але в цій публікації пропонуємо вам найважливіші думки з книги Екхарта Толле, популярного в західному світі духовного вчителя. Заодно і згадаємо деякі важливі факти з його біографії, щоб було зрозуміліше, як з’явилася ця книга – «Сила моменту тепер» – і як вона може навчити українців бути духовно сильнішими в умовах війни, підло розв’язаною російською федерацією.

Екхарт Толле і його глибока внутрішня трансформація свідомості

Якщо ви переглянете відеозаписи з ним на YouTube, в одному відео він розповідає про події, які призвели до глибокої трансформації його свідомості та особистості. Якщо коротко, в 30-літньому віці він відчув своєрідну кризу особистості. Те, чим він займався до цього, видавалося йому несуттєвим; він не приносив значної користі людям, а йому хотілося – завжди хотілося як людині, як громадянину – приносити користь в цей світ, не почуватися так, ніби проживаєш своє життя даремно. Екхарт вже в той час знав, що через десять, двадцять і тридцять років шкодуватиме, що нічого не змінив у своєму житті.

Це розуміння призвело його до кризи особистості. І настільки глибокої, що Екхарт пережив потужну депресію.

Вийти із зони комфорту… хоча ми всі вже поза нею

Екхарт Толле радить покинути зону комфорту, інакше зміни так і не настануть у вашому житті. Бо якщо постійно відкладати рішення про «Початок великих змін у моєму житті, том 1», то ці зміни так ніколи й не настануть. Звичайно, мова в книзі велася про мирні часи, адже в умовах війни всі українці перебувають за межами зони комфорту. Але для деяких людей і в мирні часи живеться не найкраще. Екхарт пережив глибоку депресію, навіть думав про самогубство. На щастя, все обійшлося. Після однієї знакової для себе ночі, коли він прокинувся повністю роздавленим депресією, в його свідомості мовби щось зрушилося. Він раптом відчув безграничний спокій і гармонію в собі, бо його втягнуло в пустоту, після чого він наче переродився. Можливо, Екхарт Толле в ту знакову для себе мить пережив глибокий містичний досвід – який, однак, складно описати словами, це можна тільки пережити.

Наступного дня майбутній духовний вчитель почувався наче оновленим. Він гуляв по Лондону і дивувався йому, мовби бачив вперше. Відчуття внутрішньої сили і рівноваги, яке відвідало його тієї ночі, відчувалося у всьому, навіть в автомобільному русі. Пізніше він навчатиме на своїх лекціях та в книгах, як прийти до цього відчуття і не відпускати його від себе.

Книга-бестселер, яка змінила свідомість мільйонів людей

«Сила моменту тепер» – це не книга з розряду тих пустих мотивуючих текстів, якими наповнений книжковий ринок будь-якої країни. Здається, Екхарту Толле вдалося неможливе – розповісти в своїй книзі в короткій і стислій формі про силу того самого моменту, який ми щосекунди проживаємо з дня в день, з місяця в місяць, з року в рік… Саме з таких моментів складається все наше життя, і ми повинні навчитися цінувати таку кожну мить і брати з неї найцінніше, найважливіше: усвідомлення скороминущості нашого життя, що в контексті війни загострюється ще більше, а, відтак, дозволяє усім нам ще гостріше, ще повніше проживати і відчувати кожен день.

А усвідомлення скороминущості людського життя, в свою чергу, робить кожен прожитий день, годину, хвилину ще ціннішими. Відтак, від усвідомлення цінності кожної прожитої хвилини їх не хочеться витрачати на щось пусте і несуттєве. З’являється бажання витратити такий цінний ресурс з користю. Адже час є дійсно найціннішим ресурсом на землі, бо з кожною хвилиною його стає все менше і менше. Згадуйте про це і в моменти радості, і в моменти печалі. Екхарт Толле також вчить цінувати не тільки радісні моменти життя, а й сумні, печальні. Вони, як ніщо інше, дозволяють відчути себе живими. Ось такі сумні парадокси життя.

І підсумуємо

Про всі ці речі потрібно пам’ятати всім нам, українцям, які працюють в тилу, допомагають армії та волонтерам, намагаються відпочивати і приділяти увагу друзям та рідним. Коротше, пам’ятати про цінність кожної миті, перебуваючи і на роботі, і за її межами. Пригадування цих речей на роботі дасть вам сил краще і відповідальніше ставитися до своїх робочих обов’язків. А пригадуючи про цінність кожної прожитої хвилини, цінність моменту тепер поза роботою наповнюватиме вас більшою любов’ю до членів родини, дітей, до рідної країни та її природи. І якщо для цього потрібно прочитати книгу західного духовного вчителя – чому б і ні? Тим паче, не йдеться про жодну езотерику чи якісь містичні течії християнства.

Просто всю книгу Толле намагається пояснити, як важливо усвідомлювати той потенціал і ту силу, яку відкриває момент тепер, адже це по факту єдиний часовий ресурс, який ми маємо в своєму розпорядженні. Минуле – вже минуло, хоча ми часто зациклюємося на ньому; майбутнє – ще не настало, хоча думки про нього, та ще в умовах війни, сильно хвилюють усіх нас. А думаючи в конкретну мить життя про минуле чи майбутнє, ми забираємо фокус уваги та концентрації від моменту тепер. Відповідно, сила і потенціал цього моменту втрачається. І чим більше часу людина «грузить» свій розум, свою свідомість думками про минуле чи майбутнє, в неї не лишається сил на реалізацію потенціалу, який дає момент тепер.

Сподіваємося, не надто складно?

Мабуть, не надто. Набагато складніше – це почати використовувати момент тепер, той кожен день, який ми маємо завдяки нашим котикам і кицям із ЗСУ, витрачати із ще більшою користю. Щоб усіма силами, енергією і завзяттям наближати день майбутньої перемоги над рашизмом.