Касаясь неоднократно темы уровня заработков в Украине, Jobs.ua не раз отмечал и самую главную проблему – пассивность наших граждан в вопросах обсуждения размеров их заработных плат.
Об этом, хорошо сказал в своей недавней статье, один из ведущих экспертов рынка труда Украины, Сергей Марченко.
Эксперт обратил внимание на то, что те, кто по каким-либо причинам, молча ждут понимания и поощрений за свой труд, не пытаясь предпринимать первых шагов в решении этих вопросов, наносят вред не только своему благосостоянию, но и склонны саботировать командную работу.
И, это во многом правда. Так уж устроен человек, что, не получив взаимопонимания в тех или иных вопросах, он на подсознательном уровне начинает относиться «с прохладой» к той своей работе, за которую не был вознагражден должным образом.
А, ведь специфика «отношений» на работе, особенно между начальством и подчиненными, однозначно требует определенной активности, в первую очередь, от работника. Особенно в вопросах его зарплаты.
Редко какой начальник добровольно предложит повысить заработные платы, исходя только из того, что «жизнь вокруг дорожает». Так уж, устроен наш мир.
Однако, любой здравомыслящий руководитель прислушается к доводам (обоснованным априори) опытного и ценного для предприятия служащего или работника, касающимся его «удовлетворенности зарабатываемыми деньгами». Само собой, что при этом сотрудник должен реально понимать свою «цену» и отдавать себе отчет в степени своей востребованности для предприятия.
И, опираясь на слова эксперта, хочется уточнить, что европейские работники давно понимают, что значат для них их права. И привыкли за это бороться.
Знают это и их работодатели. Возможно, это действительно один из факторов, обеспечивающих тот самый пресловутый «европейский уровень жизни».
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.