UARU
Ваш акаунт не активовано. Перевірте пошту. 
  1. Робота в Україні
  2. Публікації про роботу
  3. Цікаво про бізнес
  4. Жінки, які змінили світ
  5. Голда Меир: несгибаемая воля

Голда Меир: несгибаемая воля

27.02.2017 455

Независимое государство Израиль могло бы и не появиться, если бы не было

Голды Меир.



Она была сосредоточенной и волевой женщиной, которая ежедневно жертвовала

своей жизнью ради мечты о свободной, независимой еврейской нации. Она была

мечтательницей, которая никогда не позволит повседневным критическим

ситуациям разбить уверенности в себе, погасить энтузиазм и неизбывную мечту

о свободном еврейском государстве. Меир была загадкой; хотя у нее было всего

два платья, все же ее называли очаровательной и пленительной как друзья, так

и противники включая и жену ее постоянного любовника. Она могла голодать, но

при этом вести активную партийную жизнь Смерть ежедневно стучалась в ее

дверь в течение многих лет, но она оставалась законченной оптимисткой. Она

всегда была готова пожертвовать всем ради воплощения своей детской мечты -

объединения евреев. Годы лишений и жизни в постоянном страхе уничтожения

сформировали твердую и непреклонную волю, которая постоянно вела ее долгой

дорогой к вершине.



Мечта ее сбылась 14 мая 1948 года, когда Организация Объединенных Наций

проголосовала за раздел Палестины. Хорошо осведомленные политики говорили

"Если Бен-Гурион - это отец Израильского государства то Голда - его мать".

Она выиграла битву своей жизни а потом неудержимо рыдала во время церемонии.

На самом деле ее борьба продолжалась еще двадцать пять лет - борьба за то,

чтобы удержать арабов от попыток сбросить ее народ в Средиземное море. Меир

была бы потрясена, если бы кто-то сказал ей, что через двадцать лет, 27

марта 1968 года, она, Голда Меир, будет единогласно избрана четвертым

премьер-министром ее любимого народа и единственной женщиной - главой

государства в мире.



Эта российская иммигрантка, обучавшаяся всего лишь один год в колледже и

выросшая в гетто Милуоки, стала единственной женщиной, подписавшей

Декларацию независимости Израиля, его первым послом в России, его первым

министром труда и социального страхования, первой женщиной - министром

иностранных дел, и, наконец, первой и единственной женщиной -

премьер-министром. Ее дух, упорство, уверенность помогли ей создать

государство Израиль и в конечном итоге привели ее к тому, что она стала

первой-женщиной-вождем. Меир послужила образцом для будущих женщин-лидеров,

таких как Маргарет Тэтчер и Индира Ганди, и вдохновляющим примером для

каждой женщины, которую привлекает роль борца за власть международного

масштаба.


Джин Ландрам
"13 женщин, которые изменили мир"

Читайте також

  • Вчитися у всіх, не наслідувати нікого12 листопад, 2024

    Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.

  • Як все пам’ятати, а не забувати?22 жовтень, 2024

    В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.

  • Читання в юному віці – кар'єра у майбутньому 28 вересень, 2024

    Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.

  • Як полегшити вихід на роботу після відпустки? 8 вересень, 2024

    Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».

  • Піднімайся і йди30 серпень, 2024

    Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?

↑ Вгору