Уявімо ситуацію: ваш колега з якоїсь причини демонструє гостру реакцію на стрес. Перебуваючи в екстремальному стані, він може скоїти чимало дурниць. Поруч є тільки ви, і тільки ви можете врятувати ситуацію, якщо знатимете, які бувають гострі реакції на стрес і як їм протидіяти. З’ясуємо разом із Jobs.ua, як ефективно діяти в різних ситуаціях.
Виділимо такі види гострих реакцій на стрес:
Люди по-різному проявляють гострий стрес. Отримавши погану звістку (не дай боже, звісно), хтось впаде у ступор, хтось хапатиметься за голову руками і вириватиме волосся, хтось буде трощити все навколо, і під гарячу руку цій людині краще не потрапляти. Агресію більшість людей, швидше за все, вважатимуть найгіршим проявом гострої психологічної реакції на стрес. Але це не зовсім так, адже ступор чи підвищена збудливість теж можуть вкрай небезпечними для людини, яка відчуває такі пікові, граничні стани своєї особистості.
Виділимо найважливіші ознаки, за якими без проблем відрізните підвищену збудливість від агресії:
Агресія, ознаки: роздратованість, незадоволеність вкупі з гнівом; нанесення оточуючим ударів руками чи якимось предметами; словесні образи, груба лайка; напруга у м’язах і підвищення кров’яного тиску.
Підвищена збудливість, ознаки: різкі рухи, безцільні і беззмістовні дії (напр., ходити по колу, хапатися руками за волосся і терти обличчя; підвищена мовлєннєва активність (людина говорить без зупинки, може говорити чи бурмотіти якісь нісенітниці; може не реагувати на оточуючих, не помічає їх і не зважає на їхні прохання, зауваження чи накази.
Ступор, ознаки: раптове зниження або відсутність мимовільних рухів та мовлення; відсутність реакції на зовнішні подразники (світло, шум, дотики); «заціпеніння» в певній позі, стан повної нерухомості.
Зігніть потерпілому пальці на обох руках і притисніть їх до долоні. Великі пальці виставте назовні. Кінчиками великого і вказівного пальців помасажуйте потерпілому точки, розташовані на лобі, над очима. Мається на увазі строго посередині між лінією росту волосся і бровами, чітко над зіницями. Долоню вільної руки покладіть на груди потерпілому. Підлаштуйте своє дихання під його дихальний ритм. Людина, яка перебуває в ступорі, може бачити і чути. Тому кажіть йому на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати сильні емоції (навіть негатив, якщо знаєте, що сказане подіє напевно). Можна плеснути води в обличчя або легенько поплескати по щоках.
Пам’ятайте про те, що потрібно в будь-який спосіб викликати реакцію в потерпілого, вивести його із стану заціпеніння.
Перебуваючи позаду потерпілого, просуньте свої руки йому під пахви, притисніть його до себе і злегка припідніміть, щоб він став на пальці ніг. Утримуйте так декілька секунд. Можна спробувати інший варіант: підхопивши його так само позаду, швидко покласти на долівку, притиснути його плечі до землі і поставити три питання: «Ти мене розумієш? Ти мене чуєш? Ти мене бачиш?»
Після його стверджувальних «Так!» скажіть голосно і чітко: «А зараз встань і заспокойся! Візьми себе в руки!»
Попросити всіх вийти з приміщення, бо при подібній реакції на стрес потрібно звести до мінімуму кількість оточуючих біля потерпілого. Дайте людині в такому стані «випустити пар» (зім’яти пластикову пляшку, побити подушку і т.д.). Доручіть йому роботу, що пов’язана з високим фізичним навантаженням.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?