Ще відносно, не так вже й давно, працююче людство не звертало особливої уваги на такий аспект життя людини, як біологічний ритм. А, дарма.
Біологічний ритм має безпосередній вплив, не лише на самопочуття людини, а й на її фізичний стан, інтелектуальну та емоційну активність, які обумовлюють належну людську працездатність.
Сьогодні, більшість фахівців, що вивчають це питання, однозначно впевненні, що на те, який біоритм притаманний тій чи іншій людині, обов’язково треба зважати під час складання її робочого графіку. До речі, це мають усвідомлювати, як роботодавці, так й самі кандидати на вакансії. Виявляється, що більшість людей дуже гостро відчувають зміни такої особливості своєї активності, що називається хронотипом, протягом доби.
Щодо хронотипів, то найбільш популярною вважається їх класифікація за Хільдебрандтом, який поділяє ці особливості людини на три головні типи:
Так склалося, що за статистикою більшості психологічних світових досліджень, що проводилися у різних країнах світу, не менш ніж 33% населення планети мають хронотип «сови», 16% належать до хронотипів «жайворонків», а більшість – майже 51% є «голубами». До того ж, вважається, що переважна більшість сучасних людей мають змішані хронотипи із певними перебільшеннями якогось одного. Проте, серед жіночої половини планети, суттєво більше представників, що маютьпевний «чистий» хронотип, аніж серед чоловіків Землі.
Цьому питанню вже приділяють значну увагу й у низці країн відношення до біоритму людини виведене на доволі високий рівень. Наприклад, роботодавці повинні тестувати власних співробітників, виявляючи їхні хронотипи. Це потрібне для максимальної оптимізації робочого процесу та збереження здоров’я людей. Таким чином, ці заходи суттєво знижують максимальну кількість нещасних випадків під час роботи: у нічні зміни призначають працювати саме «сов» у ранкові «жайворонків» й так далі.
А, в армії Ізраїлю, особисті справи рекрутів починаються з опису їхнього хронотипу та біоритмів.
До такого питання й не можна ставитися інакше, бо людські біоритми є справжнім природним годинником, що закладений у самісіньку ДНК та діє на клітинному рівні, починаючи з народження людини. Тож, вимагати від певного «жайворонка» уваги, активності та максимальної працездатності вночі, а від «сови» - все це з самого зранку, не є гарною ідеєю, бо призведе лише до появи будь-яких проблем.
Проте, на нашій планеті, склалося вже так, що ринок праці виявився налаштованим, здебільше, під «жайворонків». Звичайно, у такому вигляді ринку, «голубам» також, більш-менш вдало, але вдавалося пристосовуватися до його вимог. Про «сов» навіть ніхто й не думав, коли створював більшість робочих місць, що вимагали активної роботи з самого ранку. Але, у наші дні, світовий ринок праці зазнає суттєвих змін, серед яких, наприклад, альтернативні форми зайнятості, такі як фріланс, позмінна робота, аутсорсинг - що здатні влаштувати представників усіх хронотипів людини.
Шукачам та працюючим людям, також, слід чітко розуміти до якого хронотипу вони належать, щоб шукати собі роботу, яка не принесе зайвих проблем їх здоров’ю та матеріальному здобутку. Під час пошуку роботи треба звертати увагу на робочий графік, певні вимоги, що містяться у посадовій інструкції, роздивлятися уважно усе «коло» майбутніх обов’язків, порівнюючи отриману інформацію із власним «біологічним годинником», та бути готовим до певних корекцій, якщо такі зміни обумовлені відповідною мотивацією, наприклад, кар’єрним зростанням, збільшенням розміру заробітної плати та іншими.
Наразі, світові відомі різні представники хронотипів, що стали ключовими фігурами у розвитку людського суспільства. Це, наприклад, «жайворонки» Маргарет Тетчер, Наполеон Бонапарт, Джордж Буш-старший, Ернест Хемінгуей або Анна Вінтур. «Сови» Чарльз Дарвін, сер Вінстон Черчилль, та Том Лехман.
Кожен з людей, також може зробити щось значне, якщо буде враховувати власні особливості свого хронотипу, під час коли обирає собі заняття на все життя.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?