За останні роки ринок праці значно змінився, а разом з ним і наші можливості. Так на думку бізнес-коучів кар'єрні сходи сьогодні вже нікуди не ведуть. Нам потрібно вже звикати, що ідеальної трудової біографії більше не існує. Що ж змінилося і як належить змінитися нам?

Кар'єрні переходи

Як давно ви робили перехід на нову роботу, позицію, в новий відділ або професію? Згідно із західними дослідженнями, кожен другий працівник за останні 5 років здійснював такий перехід. Ще 20-30 років тому ми прагнули знайти роботу на все життя, за що організації і держава винагороджували нас відчуттям захисту і впевненістю в завтрашньому дні. Сьогодні багатьох з нас лякає ідея будь-яких довгострокових зобов'язань. І це аж ніяк не проблема поколінь, «легковажність» чи відсутність відданості одній справі. Ні. Це частіше відбувається, як адаптивна відповідь на швидко мінливі «правила гри»: наростаючі зміни на ринку праці, швидке старіння наших професійних знань, нові вимоги до вмінь, навичок, компетенції, безліч нових можливостей, динаміка суспільства, особистого здоров'я, власного «Я». XXI століття краде одну з «священних корів» людини – ясну і незмінну професійну ідентичність. Бути послідовним й відданим «юристом», «економістом», «журналістом» вже не обов'язково. Наші професійні інтереси набагато більш динамічні й мінливі, ніж прийнято було вважати раніше. Тому вимога вибору професії на все життя, що викликає священний трепет батьків підлітків, втрачає сьогодні свою гостроту і сенс.

Традиційна модель, втілена в ідею «кар'єрних сходів», до сих пір приваблює багатьох: лінійне просування (в ранзі, на посаді), незалежно від того, що відбувається і чого це нам варто. Це модель, в якій ми оцінюємо свій і чужий кар'єрний успіх – за рівнем зарплати й позиції в компанії. Крім того, це цілий ряд обмежувальних переконань: про можливість будувати нове лише на тому, що ми зробили в минулому; що ніколи не можна залишати стару роботу, поки не буде нової; що можна знайти для себе гарну роботу і назавжди жити щасливо.

У моделі мінливої кар'єри людина вибирає в якості точки відліку для себе особисту свободу, розвиток і задоволення від роботи як основоположні цінності. Мірилом успіху для такої людини буде скоріше психологічний успіх, ніж сама по собі зарплата. Крім того, ця модель передбачає зростання, навчання й оновлення протягом усього життя, а також набагато більшу мобільність співробітника. Керол Векхіо, відомий американський кар'єрний консультант, замість традиційного погляду на кар'єру як на сходи запропонувала дуже продуктивну метафору «кар'єра як подорож», що не має кінцевого пункту призначення.

Резюмуючи вище сказане трьома висновками.

1. Нам усім слід визнати: робота і кар'єра на початку XXI століття ніколи вже не буде такою ж, як робота і кар'єра в XX столітті.

2. Не існує однієї-єдиної моделі побудови майбутнього.

3. Сучасні реалії нашого життя вимагають від нас набагато більше гнучкості, адаптивності до змін, навчання протягом усього життя, рефлексії себе і траєкторій свого руху.

Отже, не переставаймо вчитися, набуваймо новий і корисний досвід, що знадобиться в подальшій роботі й будемо завжди затребувані, як фахівці своєї справи. А jobs.ua допоможе знайти роботу до душу.