Як би нам цього не хотілося, але досить часто ми стикаємося з потоком негативних емоцій, виражених через крик, грубість, хамство. На жаль, це так. В транспорті, магазині, вдома, на роботі... Кожен з нас може продовжити цей список. Більшу частину свого життя ми проводимо на роботі. Що ж робити, коли підвищений тон, який переходить в крик – це повсякденний стиль спілкування вашого керівника або колег? Разом з jobs.ua спробуймо знайти вихід.

Причин, через які люди висловлюють свої думки в неадекватній формі досить багато. Не будемо заглиблюватися в аналіз психологічних чинників, які провокують подібну поведінку. Краще поговоримо про те, як сприймаються оточуючими нестримані люди, чого вони домагаються і як уживатися з ними в одному колективі. Адже ми самі іноді кричимо, можливо після цього станемо робити це рідше?

Безпричинний крик

Голосові зв'язки в нас не для того, щоб ми кричали один на одного, руйнуючи все на своєму шляху: і свою, й чужу особистість. Той, хто постійно кричить завжди знаходить пояснення своїй поведінці, але якими б не були ці аргументи, крик на підлеглих чи колег ні що інше, як невміння контролювати свої емоції, а також явна ознака розладу нервової системи. Не думайте, що за допомогою крику можна швидко отримати бажаний результат. Ні. А от абсолютно точно, що можна отримати, – так це погані відносини з оточуючими, емоційне виснаження, зіпсовану нервову систему та цілий ряд захворювань й купу проблем.

На думку оточуючих, той, хто кричить частіше за все:

Виявляє свою нестриманість і демонструє всім, що він не в змозі тримати себе в руках й керувати робочими процесами. Публічно визнає свою слабкість. Викликає до себе зневажливе ставлення. Не розуміє, що, коли він ставиться агресивно до інших, він демотивує й губить всі ініціативи. Не розуміє, що навіть якщо з ним погоджуються, то роблять це тільки, аби нарешті почути тишу й зупинити потік негативу. Цей перелік думок можна ще довго продовжувати, але висновок один: хочете заробити репутацію неврівноваженої, істеричної, слабкої, не впевненої в собі людини – кричіть голосніше та частіше. А от наскільки вам це потрібно – вирішуйте самі.

«Спокій, тільки спокій!»

Дуже часто нам складно змусити себе реагувати на крик спокійно, простіше накричати у відповідь або образитися. Але навіщо руйнувати свою нервову систему? До того ж, відповідаючи грубістю на грубість, ви потрапляєте в замкнене коло. Тут треба комусь зробити розумний крок і припинити перепалку. Надалі бажано навчитися стримано реагувати на подібне висловлювання свого опонента. Як варіант: перед тим як дати відповідь, подумки порахуйте до 10 або до 15. Поки рахуєте, зосереджуєтеся, а потім з гідною повагою та спокоєм говорите необхідну інформацію співрозмовнику. Спочатку буде важко, доведеться постійно себе стримувати й контролювати, потім це стане звичкою.

У момент виплеску негативних емоцій краще не кажіть людині «ні», «ви не праві», «припиніть на мене кричати» і тому подібне. Частіше за все це буде марно, а інколи небезпечно – можна спровокувати ще більше роздратування. Краще спробувати вислухати до кінця, не перебиваючи. Нестриманим людям теж подобається, коли їх слухають. Навіть якщо ви не згодні зі сказаним, сперечатися в період загострення агресії марно. Спробуйте (залежно від ситуації) трохи зачекати, налаштуватися на конструктивну по можливості спокійну розмову без докорів та звинувачень для того, щоб донести свою думку і ще раз почути думку вашого колеги.

Бувають випадки, коли начальник упевнений, що єдиний правильний стиль керівництва – це постійний тиск і крик. То тут треба добре подумати, чи зможете ви навчитися спокійно реагувати на емоційні випади шефа чи ні. Якщо так – впевнено продовжуйте працювати. Якщо ж після чергового прочухана вам треба прийняти заспокійливе або тривалий час ви не можете прийти в себе – задумайтеся, адже це реальна загроза вашому моральному і фізичному стану. Можливо треба щось поміняти? Роботу або ставлення до подій. Поміняти роботу – це можна зробити завжди, а от змінити ставлення – не так просто, але хоча б спробувати...

Для початку зізнайтеся собі, що ви теж в чомусь не праві, проаналізуйте в чому. Перестаньте боятися і тримайте керівника в курсі того, чим ви займаєтеся. Спостерігайте за його настроєм і ловіть моменти, коли він на позитиві, в ці періоди найкраще обговорити робочі завдання. Не треба підлещуватися. У вас повинні бути ділові відносини, ввічлива й гідне ставлення один до одного. Якщо не впевнені в тому, що впораєтеся самостійно, підключіть до вирішення проблеми фахівця відділу з персоналу. Проявляйте гнучкість мислення, і ви знайдете правильний вихід.