Для керівників і менеджерів усіх рівнів найдієвішою практикою вважається контроль працівників. Мовляв, я їх контролюю — вони працюють, а чим ефективніше контролюю, тим ефективніше працюватимуть. Але от яка річ виходить: щойно цей конструкт рушиться, ситуація виходить з-під контролю. Іронія, еге ж?

То як ставитися до працівників так, щоб звести питання контролю до мінімуму? Адже контролювати всіх і завжди — це енергозатратне заняття, цю енергію краще витратити продуктивніше. З’ясовуємо разом з Jobs.ua, як «тихою силою» керівників впливати на підлеглих без зайвого примусу і надмірного контролю.

Пояснюйте, показуючи

Якщо ви як керівник хочете, щоб працівники за вами слідували — не командуйте, станьте прикладом для наслідування. Мало просто абстрактно пояснити, покажіть на конкретній ситуації. Не треба казати підлеглому «зроби добре» — самі спершу навчіться робити добре. Не кажіть «не будь токсичним» — самі проявляйте витримку і дотримуйтеся кордонів у випадках, коли готові зірватися на першому зустрічному. Не кажіть «будь сміливим» — покажіть, як визнаєте свої помилки.

Люди не хочуть, щоб ними керували. Але вони залюбки підуть вслід за лідером, який живе за тими ж правилами, які озвучує підлеглим. Все просто насправді: коли ви з повагою говорите зі стажерами, інші теж вас наслідуватимуть. Коли ви демонструєте команді процес прийняття рішень, команда теж переймає ваш приклад, вчиться думати стратегічно.

Пам’ятаємо, що справжнє лідерство — не про те, що я, мовляв, «знаю краще». Лідери теж помиляються, вони теж люди. Справжнє лідерство полягає в тому, щоб надихнути інших достойним прикладом, підтримати людей і дати їм простір для зростання.

Внутрішній стержень

Звертайте увагу на те, як реагують підлеглі на стрес. Люди схильні демонструвати різні реакції в критичні моменти, загалом виділимо три: хтось поринає в себе і замикається, хтось губиться і не знає, що робити, а є люди, які мовчки беруть і роблять.

Як треба реагувати керівнику в стресовій ситуації, як вважаєте? Очевидно, що показати самоконтроль, бо ви — обличчя команди, ви — опора для всіх. І навіть якщо ви говорите тихо, ваші слова звучать голосно. Тому що ви керівник, ось чому. І якщо в таких ситуаціях ви нервуєте чи ламаєтеся, управлінська діяльність — не для вас.

Коли керівник спокійний навіть коли дедлайни горять, тоді й команда поводитиметься спокійніше. Якщо керівник нервується, його неспокій передасться підлеглим, це внесе ще більше сум’яття у ваші ряди. Так і проявляється внутрішній стержень, бо сильний лідер не кричить. Сильний лідер не доказує щоразу, що він головний, якщо йому впоперек скажуть слово. Так проявляється невпевненість, а не сила.

А ще справжній лідер не погрожує, не шантажує і не маніпулює. Він чесно каже, що думає і якими будуть наслідки. Справжній лідер не шукає винних, а розбирається в ситуації і з’ясовує причини, чому все поламалося (чи перестало працювати як раніше).

Послідовність

Не намагайтеся стати ідеальним керівником. Просто будьте тим, кого розуміють. Щоб ваші підлеглі знали — якщо ви щось сказали, обов’язково це зробите; якщо хтось «накосячив» — ви не кричатимете, а спокійно з’ясуєте, що сталося. Послідовна поведінка керівника дефіс лідера викликає в працівників відчуття безпеки. Бо коли людина нервується, вона частіше помиляється, чи не так?

Усвідомте вкрай важливу річ: ваші емоції — це атмосфера в колективі. В поганого управлінця ефективність команди залежить від його настрою. Не будьте тим керівником, до якого підлеглі звернуться лише тоді, коли «шеф має настрій». Станьте тим, на кого можна спертися.