Портал з працевлаштування Jobs.ua нагадує, що здаватися не потрібно за жодних обставин. Ми говоримо зараз про робочі ситуації. Одним з яскравих прикладів може слугувати випадок з американцем, якого взяли на роботу в Google… з 39 спроби. Розказуємо, як так сталося і які уроки можна видобути усім нам з цієї ситуації.
Якщо довго прагнути до своєї цілі – врешті-решт вона буде досягнута. Тайлер Коен, мешканець Сан-Франциско, мріяв працювати у всесвітньовідомій компанії. Йому постійно відмовляли, він вперто надсилав своє резюме, і нарешті компанія «здалася» – з 39-ї спроби його взяли на роботу. Скріншоти переписки спілкування з представниками компанії та відмовами Тайлер Коен опублікував у соцмережі, тому правдивість цієї історії не викликає сумнівів. Як іронічно зазначив цей чоловік про себе, «Існує тонка грань між наполегливістю і чистим божевіллям. Я все ще намагаюся збагнути, де саме пролягає ця лінія, до якої я так близько наблизився».
Користувачі соцмереж привітали наполегливого чоловіка з успіхом. Але якщо зазирнути в коментарі під оригінальним дописом, один із коментаторів зазначив, що переплюнув його досягнення. Він зазначив, що в нього було більше 120-ти відмов від компанії Amazon, перш ніж його взяли на роботу. Правда це чи користувач трохи прикрашає свій коментар – невідомо. Але навіть майже сорок спроб здійснити, щоб отримати омріяне – це вже значний результат. От скажіть чесно – після якої спроби ви здавали, опускали руки, зупиняючись на пів дорозі до мети?
Це дуже цікава думка, насправді. Ось цей образний вислів – «ляж і лежи в напрямку цілі, якщо не можеш рухатися до неї, швидко чи повільно» – може допомогти вам не випустити з фокусу уваги важливу роботу, навіть якщо ви в певні дні не маєте сил. У всіх нас бувають такі дні, коли до професійного вигорання – рукою подати, і не хочеться нічого. Не має сил навіть на улюблені заняття, то про яку там далеку і складну ціль говорити?
Але в такі дні важливо усвідомити, що треба дати собі відпочити. Але навіть в дні відпочинку не втрачайте надовго з фокусу уваги вашу основну ціль. Це не означає, що під час відпочинку, релаксу чи просто «lazy days» потрібно втомлювати свій розум виснажливими циклічними думками. Ні, цього не потрібно робити. Але й водночас забувати про те, що ви кілька днів відпочиваєте, а далі знову продовжите рух до цілі – про це забувати теж не треба.
Курйозний випадок трапився в жовтні 2021-го року. В англійському Брістолі підлеглий написав власнику будівельної компанії, що змушений пропустити робочий день. Як причину він вказав.. відсутність чистих шкарпеток. Власник компанії, звісно, був сам не свій від злості. Але працівника, що цікаво, не звільнив. Лише відписав: «Побачимося завтра». Мабуть, наступного дня для робітника був не надто приємний день на роботі, але давайте будемо відвертими – якщо працюєш на роботі, на яку не хочеш ходити, чи варто себе мучити?
Як вважаєте?
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?